«Мій рідний брат врятував мені життя», – гвардієць з позивним Зьома про участь в обороні Київщини - НГУ

Гвардієць з позивним Зьома родом з селища в Ізюмському районі. Має брата-близнюка, який служить разом з ним. Родина гвардійця знаходиться в одному з сіл неподалік міста Ізюм, на щастя, не в окупації.

Я намагаюсь щодня зв’язуватись з рідними, але не завжди це виходить. Батьки розповідають про постійні ворожі ракетні удари по мирних будинках та селах. Росіяни знищили школу, магазин та чимало осель у моєму селі», – з сумом розповідає нацгвардієць.

Початок повномасштабної війни військовослужбовець зустрів вже на службі, бачив і перші ракетні удари, і ворожу вертолітну атаку.

24 лютого нас підняли по тривозі. Спочатку я не вірив що розпочалась війна, але коли побачив перший «приліт» ворожої ракети, то зрозумів, що все по-справжньому. Оскільки за фахом я водій, то ми чимдуж перегнали техніку в безпечніше місце і чекали подальших вказівок від командирів», – додає хлопець.

Хлопець брав участь в обороні Київщини. Підвозив на позиції підкріплення, боєприпаси та забезпечення. Неодноразово потрапляв під ворожий обстріл, але попри все виконував усі поставлені завдання.

Одного дня коли ми заїхали в Мощун, наші «коробочки» побачив ворог. Почався інтенсивний обстріл і нам довелось перебазуватись в укриття для зайняття позицій. Під час ворожого мінометного обстрілу я відчув різкий біль у нозі й зрозумів, що поранений. На щастя, мій брат був поруч. Він оперативно надав мені першу допомогу та відтягнув в окоп для подальшої евакуації. Можна сказати, що він врятував мені життя!», – розповідає Зьома.

За проявлену мужність та героїзм гвардієць нагороджений медаллю “За військову службу Україні”.

Зьома вірить в неодмінну перемогу України над ворогом. Після поранення він разом з братом продовжує виконувати всі поставлені завдання задля нашої спільної мети – ПЕРЕМОГИ!

Від admin