Мар’яну 50 років. Практично половину життя він прожив в Іспанії. Там у нього дружина, діти і онуки. Останнім часом чоловік будував системи зрошення полів і басейни. Однак 24 лютого докорінно змінило його життя.«З початком війни, я зателефонував додому матері, вона сказала, що мій батько, якому 70 років, збирається на фронт. У той же день я купив квиток і на початку березня вже був в Україні. Я з того покоління, яке вже багато чого бачили, пережили, маємо якийсь життєвий досвід. Я вважаю, що ми зобов’язані захищати країну від загарбників, бо молодим треба жити, будувати сім’ї, народжувати дітей. Мене дружина відпустила на Батьківщину дуже легко, бо не здогадувалась, які в мене плани. Тепер каже, що після перемоги на мене чекає серйозна розмова», – жартує чоловік.
Мар’ян каже, що у Нацгвардії його добре прийняли. З військом він ніколи не мав нічого спільного, але інструктори все показали і розказали. Тепер Мар’ян готовий відстоювати цілісність та незалежність Батьківщини, і його влаштує тільки перемога. А після неї вже будуватиме тут нове життя.
«Я приїхав сюди, аби до мого дому не прийшов ніхто з тих, кого не запрошували. Я з того покоління, котре пам’ятає часи, коли ми з росіянами жили в одній країні. Хоча мої стосунки з російською владою не задались ще в інституті, бо я не здав іспит з історії партії. Але те, що вони підуть на нас з війною, я і уявити не міг. Тепер вихід тільки один – розбити загарбників, а після перемоги я хочу залишитись тут – на Батьківщині».
