Боєць 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії України з позивним Столяр під ворожим вогнем надав побратиму домедичну допомогу. Завдяки саморобному укриттю з мішків з камінням гвардійці тримались ще дві доби.
Про свій перший бойовий вихід у Кліщіївці на Донеччині гвардієць розповів журналістам національного телеканалу «Прямий». До своєї позиції не дійшли тоді декілька метрів — накрило скидом з ворожого дрону, розповідає Столяр. Це сталось у травні на Донеччині, в Кліщіївці. Побачивши, що побратим у біді, власне поранення Олег спочатку не помітив.
«Першу допомогу надав, бандажі наклав, а потім побачив, що я сам — поранений, кров з ноги йшла. Це тривало до вечора десь – я не знаю – може на адреналіні, може ще як – мішками огороджувався. Нас і скидами, і мінами били, газами травили, ну, розбили «ту хату», скажемо так, вщент. Пораненого побратима в безпечне місце посадив, щоб дрон не бачив нас», – пригадує Столяр.
Саморобне укриття Олег, перев’язавши собі рани на ногах, облаштував у напіврозбитій хаті. Мішки, що у гвардійців на бойових виходах завжди з собою, наповнив битою цеглою та всім, що знайшов. Протримались дві доби. Гвардієць підбадьорював пораненого побратима, щоби той лишався при свідомості.







«Сиділи там дві доби – і молилися, і хрестилися. Напевно не всякий священник, стільки хреститься в церкві, як ми. Слава богу врятувалися. За нами приїхав «на квадрику» з кузовом Зайчик – молодий хлопець, йому років 23. І він з другом – з побратимом приїхав по нас зранку поки ще сіріло», – ділиться Столяр.
Після поранення Столяр повернувся до свого підрозділу. Чоловік воює понад два роки.
«Філонити» не став, скажімо так. Працював на підприємстві, яке, є стратегічним і керівництво також просило, щоб мене не забирали до армії, тому що допомагаємо багато державі. Хлопця спас, і то вже, недарма служив, але ще послужимо», – обіцяє гвардієць.
Зараз Столяр захищає Харківський напрямок, неподалік від батьківської хати. Після Перемоги хоче повернутись на своє підприємство, де на нього чекають.
Відділення інформації та комунікації Східного ТУ
