На теренах Херсонщини екіпаж самохідної артилерійської установки 2С1 «Гвоздика» 34 Херсонського полку НГУ щодня виконує бойові завдання, злагоджено працюючи як єдиний механізм. Кожен член екіпажу чітко знає свою роль і діє максимально швидко та ефективно, адже тут секунди вирішують усе.
Цікаво, що до того, як стати артилеристами, більшість членів екіпажу неодноразово виконували бойові завдання на лівому березі Херсонщини у складі піхотної групи. Вони знають цю місцевість, особливості рельєфу та поведінку ворога. Цей досвід допоміг їм швидше адаптуватися до нової ролі, зрозуміти специфіку роботи артилерії та ефективно координуватися з іншими підрозділами.
«Спочатку здавалося, що це щось зовсім інше, ніж робота на лівому березі. Але навички взаємодії, увага до деталей і постійна готовність до несподіванок – тут вони стали у пригоді», – каже мехвод на псевдо Масік.
«Гвоздику опанували майже одразу – її універсальність і простота дозволяють швидко адаптуватися до роботи», – ділиться командир гармати на псевдо Кум.
Та головне – це взаєморозуміння і злагодженість, які херсонські гвардійці напрацювали у боях. Командир отримує наказ, екіпаж організовується, і за лічені хвилини установка вже відпрацьовує по ворожих позиціях. Попри постійний ризик і контрбатарейну боротьбу вони не втрачають бойового духу, жартують навіть у найгарячіші моменти: «По ходу міцно дістали – ображаються!».
Гвардійці розповідають, що були моменти, коли лише блискавична реакція рятувала від удару ворога. У таких ситуаціях підтримують один одного, не забуваючи дякувати долі. Результати своєї роботи мотивують екіпаж ще більше.
«Якщо все добре – працюємо далі, якщо є помилки – аналізуємо і виправляємо», – кажуть артилеристи.
Координація з іншими підрозділами, аеророзвідка – все це ключові елементи їхньої роботи.
«Вибір позицій та їх зміна залежать від багатьох факторів, адже ворог постійно шукає, як вибити наші гармати», – пояснює гвардієць на псевдо Живчік.
Попри всі труднощі в екіпажу є свої традиції, що допомагають тримати бойовий дух, а найяскравіші історії вони обіцяють розповісти після Перемоги. «Сумувати не доводиться – згадати буде що!» – сміються артилеристи. А поки що «Гвоздика» продовжує свою роботу – точно, швидко та безжально для ворога.
Група інформації та комунікації Південного Одеського ТУ
