Артилерія не поступається дронам. Навпаки – працює в синергії з аеророзвідкою. У незамінній потужності та необхідності гармат на полі бою впевнені нацгвардійці 5 Слобожанської бригади «Скіф» НГУ. Вони зі своєю Д-30 і прикривають побратимів, і нищать позиції ворожих операторів БпЛА, і дістають до складів із пальним.
Про власну мотивацію та бойові будні під Куп’янськом розповів навідник гармати на позивний Монгол.
Вважаю, що кожен чоловік просто зобов’язаний відстоювати інтереси своєї держави, своєї родини, своєї сім’ї й, зрештою, свого народу», – пояснює Андрій.
Повномасштабне вторгнення застало чоловіка на Черкащині. Не чекаючи повістки, він одразу вирушив до військкомату. Мобілізувався й потрапив до батальйону почесної варти.
Я чотири рази підходив до свого командира батальйону, просився перевести мене до бойового підрозділу», – запевняє Андрій.
Зрештою Монгол почав служити у 5 Слобожанській бригаді «Скіф» Національної гвардії України, де його зарахували до артилерійської батареї.
Це зовсім інший рівень! Абсолютно! Це просто… ну, відчуття, які не передаються. Це сила! Ти розумієш, що у твоїх руках знаходиться така сила, від якої навіть страшно стає», – пояснює Монгол.
Нині захисник воює на Куп’янському напрямку. Запевняє: його гармата здатна вражати цілі з хірургічною точністю.
Наш командир був на КСП та знайшов дуже цікаву ціль – будинок, з якого росіяни запускали FPV прямо з вікна. Дав нам координати. Найцікавіше те, що 122-й снаряд залетів саме в те вікно, звідки вилітали FPV. Хатка склалася дуже гарно. Як картковий будинок», – пригадує Монгол.
У їхньому розрахунку, розповідає Монгол, кожен боєць може підмінити побратима. Головне – щоб зброя працювала. Адже гармата – пріоритетна ціль для ворога. Тому слід бути максимально уважними, маскуватися й працювати дуже швидко.
Влітку маскуємося під зелень. Оскільки ведемо роботу із закритих позицій, то намагаємося максимально маскуватися, тобто повністю закриваємо гармату. У нас добре відпрацьований розрахунок – стріляємо п’ятьма пострілами за хвилину», – розповідає Андрій.
Гармату Д-30 бійці лагідно називають «Дашкою». Кажуть, що вона слухняна й працьовита, а зі своїми завданнями справляється бездоганно. Із закритих позицій гармаші б’ють по ворожій піхоті, укриттях, складах із боєприпасами та пальним.
Раз машина заїхала – виїхала, другий раз машина заїхала – виїхала. От вирішили поспостерігати далі: що ж вони туди возять. Як виявилося – пальне. Для такої невеличкої групи військ. Воно туди як прилетіло… Як вам сказати? 30-метрову сосну уявляєте? То гриб від вибуху стає приблизно в три рази вищим», – пригадує Андрій.
Хоч нинішню війну й називають війною дронів, артилерія, вважає Монгол, усе ще каже своє вагоме слово.
От така погода: дощ, дрони не злітають. Вони не працюють. А коли дрони не працюють, виникають особливі загрози проривів і так далі. І тоді “говорять” гармати!», – наголошує Андрій.
Після кожного вдалого влучання захисник ще раз переконується: він на своєму місці.
Ми їх сюди не кликали. От вони й повинні були розуміти, що Україну їм за всю історію вдавалося завоювати лише брехнею й обманом. Силою вони ніколи не могли нас перемогти. Якими б великими вони себе не вважали», – резюмує Монгол.
За матеріалами телеканалу «Інтер»
Група комунікації Східного Харківського ТУ НГУ
