Служба у війську – це не просто професія, а покликання, яке вимагає стійкості, відданості та мужності. Молодший сержант Вадим Дідух на псевдо Дієго – яскравий приклад справжнього воїна, який, незважаючи на труднощі та поранення, продовжує боротися і захищати рідну землю.

З дитинства Вадим мріяв про військову службу, але його перші кроки у дорослому житті були пов’язані з цивільною професією – він працював провідником Укрзалізниці. Проте у 2015 році він потрапив на строкову службу до лав Національної гвардії України, де зрозумів, що саме тут його місце.

 

«Відслуживши рік, я підписав контракт – військове життя мене приваблювало дисципліною, порядком і відповідальністю», – розповідає Дієго.

Перші випробування чекали на нього під час служби в зоні антитерористичної операції. Наприкінці 2016 року він вперше опинився під обстрілами у місті Щастя на Луганщині. Попереду було ще сім ротацій – блокпости, взводно-опорні пункти, захист стратегічних ділянок. Але навіть ті події не можна було порівняти з повномасштабним вторгненням 2022 року.

24 лютого 2022 року Вадим без вагань повернувся до строю, отримавши повістку.

«Я одразу зрозумів, що треба йти. Це був мій обов’язок», – згадує боєць.

Після перепідготовки та злагодження він разом із побратимами вирушив на фронт – спочатку до Покровська, потім до Мар’їнки. Саме там він втратив трьох своїх товаришів. Один з них загинув від поранень після влучання міни в будинок. Попри всі зусилля лікарів і побратимів, які здавали кров, врятувати його не вдалося.

Важкі бої та небезпека стали буденністю. В одному з боїв у вересні 2023 року Вадим отримав поранення обох ніг і правої руки.

 

«Спочатку я навіть не зрозумів, що поранений. Пройшов кілька кроків і тільки тоді відчув, як нога палає зсередини», – розповідає гвардієць. Ризикуючи життям, він спочатку евакуював поранених побратимів, поки над ними кружляли ворожі дрони. Виводивши товаришив під артилерійськими обстрілами, під час чергових скидів він і сам отримав численні поранення.

 

Попри отримані травми, Вадим не втрачає бойового духу. Коли війна завершиться, Вадим мріє повернутися до мирного життя, створити сім’ю та виховувати дітей у незалежній Україні.

Більше, про поранення, втрату побратимів і бойовий шлях гвардійця на псевдо Дієго, дивіться у сюжеті телеканалу «С4».

Група інформації і комунікації Західного ТУ НГУ

Перейти до вмісту
widget will appear here