Багато трагедій пережив український народ і Голодомор 1932-1933 років – одна з найстрашніших катастроф в історії нашої країни.
Щорічно в четверту суботу листопада відзначається День пам’яті жертв Голодоморів. В цей день український народ віддає шану безневинним жертвам жахливого геноциду, вчиненого проти нього ворогами в минулому сторіччі.
Сьогодні гвардійці, разом з усім українським народом, запалюють свічку пам’яті – на передовій і в місцях постійної дислокації, у бліндажах і казармах, на площах міст і селищ.
Так, в Одесі пройшов ритуал покладання квітів до пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років в Україні. Пам’ять невинно загиблих вшанували представники місцевої влади та органів самоврядування, військовослужбовці та правоохоронці.
В Запоріжжі до меморіалу пам’яті жертв Голодомору запалити свічки прийшли гвардійці, представники державної влади та жителі міста. Присутні вшанували пам’ять жертв геноциду молитвою та хвилиною мовчання. Учасники заходу поклали до меморіалу колоски, квіти та запалили лампадки.
Сьогодні росіяни продовжують геноцидні практики проти мирних українців, які не бажають жити у московському ярмі. Бажання агресивних сусідів знищити нашу державу стало очевидним для усього цивілізованого світу. Тому парламенти країн по всій земній кулі один за одним визнають голод 1932-1933 років Геноцидом нашої нації.
«В ситуації сьогодення завданням Сил Опору – і Національної гвардії України зокрема – стає недопущення подібних дій росіян у майбутньому. Для цього потрібно розбити війська окупантів і звільнити всю Україну від загарбників. Тільки повна Перемога убезпечить життя майбутніх поколінь українців – і з кожним днем наші відважні бійці наближають цю бажану мету», – зазначив командир запорізької військової частини Національної гвардії України.
Військові капелани провели молебень за всіх, хто зараз не з нами і, на превеликий жаль, відчув на собі ті страшні часи.
«Сьогоднішній захід вказує на те, що треба єднатися й пам’ятати ті роки Голодомору, що спіткали українців, а саме: по три роки 20-х, 30-х та 40-х минулого століття. Це було лихоліття на всю Україну, де кожний жадав хліба, де кожний жадав хоча б колоска. Нехай надалі не буде таких страшних часів для нашої держави. Хай наша Україна переможе», – зазначив військовий капелан Володимир Сеньковський.
У Львові начальник Західного територіального управління Нацгвардії України бригадний генерал Олександр Буравков, разом з представниками місцевих органів влади, сил оборони та громадою міста запалили лампадки біля пам’ятника Тараса Шевченка. Усі разом молились за мільйони українців, які загинули у маках голоду.
«90 років тому московські узурпатори хотіли скорити наш народ шляхом голоду і масовими репресіями. Потім знищити будь-яку пам’ять про цей страшний злочин. Сьогодні таким діям є назва – російський державний тероризм. І сьогодні знову у Кремлі використовують такі ж методи. Їм не вдалося підкорити Україну політично, не вдалося підкорити Україну на полі бою, тож вони вирішили лишити наш народ без світла та тепла. Але і це їм не вдасться. Російський терор робить нас згуртованішими та сильнішими. Сьогодні ми запалюємо свічки пам’яті про загиблих під час Голодомору 30-х років і обіцяємо, що не допустимо нічого подібного у майбутньому», – запевнив бригадний генерал Олександр Буравков.
У Луцьку гвардійці взяли участь у покладанні квітів до Пам’ятника християнському милосердю волинян, що рятували від голоду українців з інших регіонів. Відбулася урочиста піша хода і молебень, після якого на Замковій площі міста запалили лампадки в пам’ять про мільйони жертв штучно створеного голоду.
В меморіальному сквері Івано-Франківська командування місцевої військової частини Нацгвардії запалило лампадки та помолились за тих, кого забрали страшні роки Голодоморів. 
Рівненські нацгвардійці разом з громадою міста із болем в серці віддали шану тим, хто загинув від голоду. Містяни та військовослужбовці запалили лампадки та вшанували хвилиною мовчання пам’ять мільйонів забраних радянським тоталітарним режимом життів.
“Пам’ятаємо мільйони невинних, які були загублені і знищені. Шануємо наших прадідів і молимося за них. Пам’ятаємо гіркі, трагічні сторінки нашої історії. Також пам’ятаємо, хто був винуватцем, бо минуло майже століття, а ворог у нас той самий, і злочини його такі самі – свідоме знищення українців як нації. Нарешті зараз ми маємо шанс відновити історичну справедливість та перемогти катів на полі бою. Вічна пам’ять загиблим. Стоїмо до Перемоги. Слава Україні!”, – сказав командир військової частини НГУ в Рівному.
Пам’ятаємо. Єднаймося. Шануємо…
