Герої не вмирають: Павло вірив у перемогу України і мріяв віддати сина на заняття з боксу (ВІДЕО) - НГУ

Павло був з тих, хто любив життя у всіх його проявах. Завжди щирий та усміхнений. Під час бойових виїздів підіймав настрій побратимам своїми жартами. Мріяв… Планував… Будував майбутнє…

Після війни він планував полетіти на море з дружиною та сином. Мріяв віддати сина на заняття з боксу, адже й сам був спортсменом. Щиро захоплювався собаками.

Павло розпочав свою військову кар’єру як військовослужбовець за контрактом в одній з військових частин Національної гвардії України. Згодом зрозумів, що хоче бути кінологом. Справно навчався та придбав собі службового пса – німецьку вівчарку Луну. Дівчинка разом з ним зростала і як вірна посестра була з ним на бойових завданнях. Пізніше Павло вирішив проходити службу в спецпідрозділі Нацгвардії.

Підрозділ спеціального призначення – це не лише професіонали військової справи, це люди які довіряють один одному своє життя і виконують найскладніші бойові завдання, виходячи з цього принципу. Побратими кажуть, що Павло став для них таким дуже швидко.

За словами його колег, попри свою легкість, жвавість та почуття гумору, Павло завжди мав тверезу голову та рішучість. Чітко оцінював ситуацію та холоднокровно нищив ворогів з перших днів російсько-української війни…

Павло разом з побратимами виконував бойові завдання на Харківщині, коли там тривали найзапекліші бої. Під час проведення чергової спецоперації, бойова група, в складі якої перебував Павло, вступила в бій з переважаючими силами противника. Щільність ворожого вогню зростала щохвилини. Гвардійці гідно тримали стрій. Павло з побратимами давали гідну відсіч, але на жаль в тому бою він отримав поранення несумісні з життям. Незважаючи на смертельну небезпеку та поранення, товариші забрали тіло воїна з поля бою. Для них кожна втрата тяжка. Та вони залишають за собою помсту ворогу за кожного свого побратима.

Сказати, що війна забирає найкращих – це нічого не сказати. Павло був з тих українських синів, які вірили у перемогу України й не шкодували себе в боях за неї.

Він буде жити, допоки ми будемо пам’ятати про нього і про ціну, яку він заплатив за волю України.

Висловлюємо щирі співчуття усім рідним і близьким Героя!

Перейти до вмісту