Як цивільна професія гвардійця допомогла на війні - НГУ

Військовий шлях Геолога почався з навчання за кордоном. Потім — виїзд на оборонні рубежі Луганщини. Перед підрозділом було поставлено завдання: відбити у ворога ворожі позиції. Ще на підходах до рубежу оборони противника, окупант почав активно закидувати бійців мінами, скидами та використовував FPV-дрони. Під щільними обстрілами українські оборонці надавали допомогу пораненим, відправляли їх на евакуацію, але продовжували бій.

Ігор разом з підрозділом успішно провели штурм російських оборонних траншей і бліндажів.

Працювали двійками і їм вдавалося продавлювати оборону переважаючого у кількості противника. Головне було не втрачати темп наступальних дій і не давати ворогу висунути голову та перегрупуватися. Попри шалений опір ворога, гвардійці повернули важливі для нас позиції. Геолог розповідає, що їх бронегрупа також мала на меті втримати лінію фронту. У цей час окупант намагався вибити українських захисників залпами з важкої техніки та хімічною зброєю. Геолог з побратимами виконали поставлене завдання, але на жаль, утримуючи позицію після скиду з ворожого дрона, Ігор отримав осколкове поранення ноги. І відбув на деякий час на лікування.

Після відновлення Геолог повернувся до виконання бойових завдань вже на Донеччині. Через отримане поранення ноги на Луганщині він вже не міг активно брати участь у штурмах, тому Ігор займав оборону. Він відбивав ворожі атаки та під мінометними обстрілами і мінував шляхи по якому могла рухатись техніка окупанта. Завдання з мінування місцевості одне з найскладніших і до нього залучаються виключно досвідчені бійці. Для успішного мінування воїни повинні чітко розуміти особливості рельєфу місцевості та орієнтуватися у просторі. В цій роботі небезпека чатує на кожному кроці. Окупанти ставлять розтяжки, демаскуючи засоби, а також ведуть постійне спостереження за допомогою дронів. Тому хлопцям потрібно пересуватися дуже обережно та без поспіху у темний час доби. Іноді щоб пройти 5 кілометрів гвардійці витрачали майже добу. Мінування зриває ворожі атаки, знищує ДРГ противника та не дає окупанту не помітно підійти до наших позицій чим зберігає життя особовому складу. 

Також Ігор передавав свій досвід тим побратимам, для кого ротація на Донеччину була першою, пояснюючи всі особливості бойових дій на цій ділянці фронту. Геолог розповідає, що найважче — не утримування позиції, а захід і вихід з неї. Так, після зміни з рубежу група Геолога відходила з позиції та потрапила під ворожий мінометний обстріл. Машину, якою вони мали їхати, розбили і групі довелося йти пішки 5 кілометрів.

Одного ранку хлопцям надійшла інформація про двох поранених побратимів яких треба терміново евакуювати. Не роздумуючи ні хвилини, Геолог з побратимами висунулися на допомогу. Окупант одразу почав супроводжувати машину евакуації щільним мінометним обстрілом та атакував бійців дронами-камікадзе. Не зважаючи на це, українським бійцям вдалось дістатися побратимів та витягти їх з поля бою. Але вже на зворотному шляху машину пошкодила 120 міна, яка влучила в метрі від машини. Влучання пошкодило задні колеса бронемашини, але авто лишилося на ходу. Техніка витримала ще пряме влучання FPV-дрона у бокові двері і допомогла гвардійцям евакуювати поранених. Після повернення хлопці дякували, що змогли врятувати життя побратимів і виконати поставлене завдання. А коли Ігоря називають героєм, відповідає: «Справжні герої, на жаль, вже не з нами».

Ігор ділиться, що гвардійці на фронті роблять все можливе задля повернення миру. На війні всі професії потрібні, так цивільна професія геолога допомогла Ігорю рити окопи і проєктувати траншеї задля ефективнішого збереження життів побратимів.

Після Перемоги Ігор воліє розбудовувати країну. Ділиться, фах дозволяє.

Перейти до вмісту