Військовий шлях нацгвардієць на псевдо Махмуд розпочав у 2015 році у батальйоні імені генерал-майора Сергія Кульчицького. Згодом продовжив службу у бригаді швидкого реагування «Рубіж». З безпілотними літальними апаратами гвардієць почав працювати ще тоді, коли цей напрямок не був настільки популярним. Ми поговорили з аеророзвідником про те, яким чином змінились цілі, наскільки сфера технологій еволюціонувала за час повномасштабної війни та чому важливо підтримувати піхоту. А ще – як їм вдалося вивести піхотинців з оточення за допомогою одного дрона.

«Починав працювати я ще з такими апаратами як Фантом-2, зараз багато хто навіть не знає, що це. Потім отримав досвід застосування дронів зі скидами, ударними дронами та великими розвідувальними БПЛА, – розповідає військовий.

Повномасштабне вторгнення Махмуд зустрів на Луганщині. Завдяки дронам він разом з підрозділом корегував артилерію, здійснював розвідку та навіть рятував життя побратимам. Як згадує гвардієць, під час боїв за Рубіжне противник масово штурмував їхні позиції величезною кількістю техніки. Тоді за допомогою артилерії за декілька годин військовим вдалося знищити понад 20 одиниць ворожого озброєння. Перевагу ворога у техніці, особовому складі, боєприпасах, гвардійці компенсували мужністю, гнучкістю тактики під час бойових зіткнень та кмітливістю.

«Була одна позиція, яку противник оточив і на якій наша піхота тримала кругову оборону понад добу. Тоді ми під’їхали, щоб дізнатися обстановку, і через деякий час у нас розрядилися усі дрони. І тоді нам вдалося кілька днів допомагати хлопцям за допомогою маленького дрона. У нього є одна унікальна функція – його можна заряджати від повербанка. Ми зібрали усі наявні повербанки й постійно літали, щоб корегувати дії піхотинців, а на другий день знайшли можливість та вивели їх з оточення», – згадує Махмуд.

З розвитком технологій змінилась і тактика застосування ударних БПЛА на полі бою. Як розповідає гвардієць, з 2022 року і по сьогодні сфера дронів дуже швидко еволюціонує:

«Це приблизно як порівняти дитину, яка прийшла в зал займатися боксом, і спортсмена, який виграв як мінімум чемпіонат Європи з боксу», – вважає гвардієць.

Якщо на початку повномасштабного вторгнення цілей було багато, але не вистачало дронів, то зараз противник намагається берегти свою техніку та тримає її якомога далі від лінії фронту.

«Цілі для наших дронів змінились, зараз це руйнування інженерних споруд, місць розташування противника, складів з боєкомплектами, логістичних центрів, мінування шляхів. Коли в тебе є вибір – відправити людину або виконати задачу за допомогою дрона – я буду реалізовувати задачу з дроном», – розповідає військовий.

Велика кількість та популярність у соцмережах відео уражень особового складу та техніки противника завдяки дронам спричинили появу і міфів про роботу операторів БПЛА. Багато хто вважає, що основна задача операторів – дистанційне знищення ворога або розвідка у безпечних місцях. Насправді, як зазначає Махмуд, аеророзвідники мають вміти правильно оцінювати характер бою, володіти тактикою роботи піхоти, артилерії, розвідки. Адже в умовах бою ці навички допомагають налагодити зв’язок між підрозділами, підкорегувати дії побратимів у разі необхідності та навіть врятувати життя.

«Піхотинцю набагато простіше виконувати задачі, коли він знає, що його прикривають. Чим якісніше ми виконуємо свою роботу, тим легше піхоті в окопах. І на нас вони поки що не скаржаться. Кажуть, що їм спокійно, коли ми є на напрямку», – пояснює Махмуд.

Багато факторів впливає на якісну підготовку спеціаліста з аеророзвідки. Найважливіший – це мотивація. Як зазначає Махмуд, людина повинна розуміти, для чого і з якою метою потрапила до підрозділу аеророзвідки, адже служба тут часто монотонна та не завжди пов’язана зі знищенням особового складу та ворожої техніки противника.

«Багато що залежить від того, з якими базовими навичками люди приходять служити. Якщо це військовий, який вже служив у підрозділах піхоти або розвідки, то за декілька місяців може стати гарним спеціалістом. Якщо приходять з цивільного життя, то, як на мене, їм потрібно на навчання півроку-рік», – розповідає гвардієць.

Не зважаючи на  появу нових можливостей, технологій та розвиток потенціалу дронів, людина так само залишиться ключовим механізмом на полі бою, – впевнений аеророзвідник.

«БПЛА це лише інструмент, якщо дати ніж кухарю, теслі та людині, яка не вміє ним користуватися, то і результат буде різним: перший приготує смачну страву, другий зробить виріб мистецтва з дерева, а третій нічого не зможе. Відповідно, важливо хто і як цей інструмент буде використовувати», – додав він.