Триває контрнаступ Сил оборони. Під час таких операцій фронту потрібно ще більше ракет та снарядів, техніці — пального та мастильних матеріалів, солдатам — боєприпасів, продуктів, одягу, дров. Це масштабна битва логістичних спроможностей українських захисників та російських окупаційних військ. Ворог волів би перерізати шляхи постачання, проте вони пильно охороняються. Безпеку численних переправ, мостів та перехресть, на Чугуївському напрямку забезпечують гвардійці.
“Я є професором двох вишів: Харківського національного університету імені Каразіна та Харківському національному університеті внутрішніх справ. Дійсно, це мій перший добровольчий досвід: мене навчили захищати країну, тримати зброю в руках та чинити опір нашому ворогу. Коли потрапив до лав Національної гвардії, я побачив, що тут зібралися побратими, які дійсно прийшли захистити країну від агресора, щоб наші діти, онуки та ми жили у квітучій європейській країні, — розповів гвардієць “Професор”. Він — юрист, і намагається у вільний час допомагати своїм студентам. — Мої вихованці почали стикатися з такими юридичними питаннями, про які ніхто не думав до повномасштабного вторгнення. От скажімо, що робити, якщо через обстріл втратив житло? Намагаюсь допомогти, проконсультувати”.
Більшість військовослужбовців на цих позиціях — добровольці, які прийшли по мобілізації захищати рідний Харків та область.
“Я прийшов добровольцем у березні. Коли до тебе ворог прийшов у дім, то іншого вибору не залишилось. На цій позиції моя задача на випадок прориву зупинити броньовану техніку. — ділиться гвардієць “Хмурий”. Під рукою в нього автомат та гранатомет. Такий позивний отримав від друзів, бо завжди серйозний. Він також з Харкова. — Я працював на заводі оператором гальваніком. Хромували стільці”.
“Гупає досить чутно. Та відчуваю, що ворог буде розбитий! Та, раптом що, ми не дамо йому пройти: бойові позиції облаштовані гарно. Настрій бойовий, якраз гнати окупанта додому, — пояснює “Лом”. Каже, що коли чують, як працює українська артилерія настрій підіймається ще більше. У день нашої зустрічі було особливо “гучно” — оборонці Харківщини тоді почали пробиватись на Схід, змітаючи російських окупантів з передових позицій. — Добровольцем пішов воювати. У мирному житті працював зварювальником. Призвали мене у березні”.
Багато сил гвардійців наразі відбирає підтримання позицій у належному стані. Цей процес ускладнює дощова погода. Траншеї потрібно постійно підчищати, бо ґрунт досить швидко осипається. З іншого боку пісок краще поглинає зайву воду. Подбали гвардійці та про простеньку, але досить дієву дренажну систему. Добре виручають сухі та міцні бетонні вогневі споруди, встановлені на найбільш небезпечних напрямках. Всі відкриті ділянки замасковані. Місця відпочинку бійців розосереджені, аби мінімізувати можливі втрати у разі масованого обстрілу. Є також, де розігріти їжу чи приготувати собі кави.
За час перебування на цих позиціях гвардійці встигли облаштували максимально доступний за наявних умов комфорт. Але не забувають тут і про елементи бойової підготовки, також активно вивчають місцевість, створили мережу зручних замаскованих секретів.
Відділення інформації та комунікації Східного територіального управління Національної гвардії України
