Військовослужбовець 3 бригади оперативного призначення на псевдо Велес боронить фортецю Бахмут. Нацгвардієць тримав позиції на Донеччині з перших днів повномасштабного вторгнення. Сьогодні, коли основні сили окупаційної армії росіян кинуті на околиці Бахмута, колишній цивільний робить те, на що не завжди наважуються професійні військові.
Велес став добровольцем 24 лютого, на початку повномасштабного російського вторгнення знаходився у місті Гостомель, звідки сам родом. Ранок 24-го почався для нього від звуків бомбардувальників, які атакували Гостомельський аеропорт «Антонов».
«Я зібрав всю свою сім’ю і відвіз до батьків, бо був прописаний у Кривому Розі, там же і знаходився на військовому обліку. Потрапив до військкомату самостійно, на своєму натхненні пішов захищати своїх рідних та свою країну. Спершу мене відправили до військової частини у Полтаву, там війська мені не дуже сподобалися, оскільки це була не бойова частина. Я рвався на те, щоб дуже справно володіти зброєю, мене багато чого навчили й відповідно «валити цих тварин» котрі прийшли до нас», – згадує Велес.
Перші 8 місяців він провів у лавах Полтавської військової частини, виконував службово-бойові завдання на Донецькому напрямку в Новоселівці, разом з підрозділом тримав там лінію оборони й не пропускав окупантів просуватися далі. Згодом перевівся у 3 бригаду оперативного призначення і наразі знаходиться у «найгарячішій» точці бойових дій – Бахмуті.
«У Новоселівці воювали бойовики так званої «ЛНР» і «ДНР», всі місцеві – вони «гарматне м’ясо», вони навіть за свою країну не воюють. Настільки боязливі, що коли йде бій, іде «броня» попереду, позаду йде піхота, якщо підбивають якусь «броню», або «беха», або танк загоряється, то вони тікають, їм страшно, вони бояться. А якщо зіштовхуються з нашими хлопцями, то «валять» їх на раз. Коли вони запускали диверсійні ДРГ до нас, то вони теж не мали успіху ні в чому», – ділиться Велес.
Велес розповідає, що наразі на Бахмутському напрямку окрім «вагнерівців» та бойовиків так званих «ЛДНР» знаходяться й штатні російські формування:
«Це десант – навчені фахівці, які не відступають і не здаються. Вони поляжуть, але в полон вони не здадуться. Вагнер – це такі ж самі, як «ЛДНР», вони боягузи. Так вони йдуть в бій, їм там пообіцяли гроші, можливо свободу пообіцяли, але вони отримують від нас «на горіхи» і відповідно залишаються десь позаду, вони чекають, вони бояться», – запевняє гвардієць.
Боєць каже, що не боїться війни, він хвилюється за рідних, за близьких, за цивільних, за ні в чому невинних людей, які гинуть. Говорить, що зовсім не хоче цієї війни, тому і знаходиться на передовій і воює за те, щоб вона закінчилася якнайшвидше.
«Сили та наснаги мені дає в першу чергу моя сім’я. Вони повинні бути вільними та щасливими. Воюю за них, за Батьківщину. Україна мені по серцю, я б навіть, якщо знаходився за кордоном десь однозначно повернувся б сюди й однозначно й надалі воював би за країну», – підсумовує Велес.
