Серед тих, хто сьогодні стоїть на варті спокою українських міст – сержант Марія Ділай, начальниця військового наряду, командир відділення патрульної роти тернопільського підрозділу Національної гвардії України. Вона свідомо обрала саме професію військового, адже цей крок став для неї продовженням сімейної традиції.
Марія виросла в родині військових та поліцейських. З дитинства мама, яка також служила у Національній гвардії, брала її із собою на службу. Саме тоді дівчинку захопила дисципліна, форма й впевненість людей у погонах.
Для мене військові завжди були прикладом – це люди, які знають закони, вміють розв’язувати проблеми, несуть відповідальність. Змалку хотіла бути однією з них», – пригадує Марія.
Вона долучилась до лав Національної гвардії ще у 2021 році, до початку повномасштабної війни, і відтоді не змінює підрозділ.
Це була мрія дитинства, яка здійснилася. Але, отримавши погони, розумієш – потрібно постійно вчитись, вдосконалюватись, знати закони, вміти діяти правильно в будь-якій ситуації. Служба вчить бути зібраною, відповідальною і сильною», – каже вона.
Щодня патрульна рота тернопільського підрозділу 2 Галицької бригади НГУ виконує завдання із забезпечення громадського порядку в місті. Гвардійці працюють у тісній взаємодії з поліцією, запобігають правопорушенням, спілкуються з громадянами.
Попри те, що служба не робить різниці між чоловіками й жінками, є нюанси. Під час перевірки підозрілих осіб огляд може проводити лише військовослужбовець відповідної статі. У ці моменти я відповідаю не лише за себе, а й за весь особовий склад: за їхню безпеку, життя і здоров’я», – пояснює нацгвардійка.
Для Марії важливо бути прикладом – не лише як військова, а і як мама. Вона виховує двох дітей. Старший син пішов її шляхом – нині навчається в Національній академії Національної гвардії України, готуючись стати офіцером.
Пишаюсь ним. Він – продовження нашої родинної справи», – ділиться жінка військовослужбовиця.
Попри навантаження, Марія встигає поєднувати службу і материнство. Каже, що це складно, але можливо, якщо поруч є підтримка родини і розуміння командування.
Жінка-військовослужбовець має подвійну відповідальність – на службі і вдома. Проте ми не шукаємо легкого шляху. Ми доводимо, що можемо бути на рівні з чоловіками, виконувати ті самі завдання і, водночас, залишатися матерями», – говорить Марія.
Сержант Ділай зізнається, що були моменти сумнівів – думки про звільнення. Але кожного разу згадувала, скільки вже пройдено, і розуміла: зупинятись не можна.
Ти дивишся на свій шлях, на те, як змінилась армія, як змінюєшся ти сама, і розумієш, що мусиш рухатись далі. Адже, одягнувши форму, ти стаєш прикладом. Колишніх військових не буває. Сьогодні на службу приходять люди різного віку. З ними потрібно працювати по-різному, враховуючи життєвий досвід кожного. В армії, окрім дисципліни, важлива психологія і людяність», – пояснює нацгвардійка.
Дивіться історію сержанта Національної гвардії України Марії Ділай в програмі «І сила, і воля» на телеканалі «Тернопіль 1».
Група комунікації Центрального ТУ НГУ
