Гвардійці на псевдо Майкл та Єті – оператори БПЛА у 2 Галицькій бригаді НГУ. Зараз побратими виконують бойові завдання на Донеччині: розвідка, спостереження, дорозвідка, коригування. Гвардійці не просто спостерігають за полем бою в режимі «нон-стоп». Іноді буває, що їм доводиться розгадувати хитрості окупантів, котрі ховаються у посадках і навіть прикидаються мертвими.
До війни хлопці не мали справи з безпілотниками. Майкл пригадує, що його перший дрон був подарунком. Гвардієць розповідає, що коли почалася велика війна його друзі закордоном, співчуваючи і вболіваючи за нашу боротьбу, подарували йому дрон. Тоді він зрозумів, що дрони «роблять погоду».
Єті зізнається, що коли почав вивчати новий фах, то мав уже 40 років. Проте вік – не перешкода для тих, у кого є мотивація і бажання розвиватися. Напарники кажуть, що сильна сторона молодих операторів БПЛА – це фізична витривалість, натомість старші оператори мають безцінний досвід.
«Молоді – вони фізично сильніші, але ми беремо досвідом. Це потрібно любити. Якщо полюбив цю справу, то стараєшся тренуватися і вдосконалюватися. Відточувати мікрорухи», – пояснює Майкл.
Досвід у операторів БПЛА – це той капітал, що цінується найбільше, тому за кожної нагоди його варто здобувати. Це робиться як під час бойових дій і виконання завдань, так і під час спілкування з колегами.
«Ми постійно комунікуємо з другими екіпажами. Це дуже допомагає. Ділимося постійно. Краще ця антена, краще такий кабель використати. Це специфіка цієї роботи. Покращуватися, вдосконалюватися, щоб бути кращими, аніж ворог» – підсумовує Майкл.
«Війна змінилася колосально. Все робиться через небо. Кожна професія потребує навичок, потребує навчання і постійного самовдосконалення. Ти вдосконалюєшся з кожним вильотом, з кожним польотом, з кожним днем. Ти мусиш аналізувати свої помилки, щоб над ними працювати» — розповідає Єті.
Попри цікавість і любов до своєї професії хлопці розуміють і пам’ятають, що їхня головна місія – це допомога побратимам на полі бою. Тому себе і свої пташки вони називають «очима» в небі.
«Ти є очі. Очі братів, що зараз в окопах. Вони, якщо перед ними поле, можуть поглянути максимум на 200 метрів, а ти можеш заглянути на кілометр чи на два. Мені подобається, що я маю можливість їх попередити про небезпеку, що наближається» – пояснює Майкл.
Гвардійці мріють, щоб закінчилася війна, але зізнаються, що після нашої перемоги вони не будуть прощатися з БПЛА. У Єті навіть є план – він хоче за допомогою дрона знімати випускний свого сина.
Більше про роль БПЛА на фронті й бойове братерство операторів БПЛА 2 Галицької бригади дивіться у нашому відео:
