Денді, Кубік, Ектор і Квас — розрахунок артилерійської гармати бригади “Червона Калина”. Гвардійці працюють з італійською причіпною гаубицею калібру 105 мм. Відзначають її швидкість та портативність. Також підкреслюють, що мають достатньо боєкомплекту — за добу роблять до 80 пострілів.
На позиціях гвардійці облаштували невеликий, але міцний бліндаж: у ньому вони ховаються від ворожих обстрілів та намагаються відпочити. Це вдається не завжди, без сну інколи доводиться працювати по декілька діб. Окрім того, гармата потребує постійного обслуговування.
“Коли дізнаємось, що знищили ворожі цілі — це підіймає бойовий дух особового складу. Бо люди задоволені своєю роботою й знають результат. Це дуже допомагає в нашій роботі. Ми всі дорослі люди. У кожного, в першу чергу, це сім’я і близькі, заради яких ми сюди прийшли. І за яких ми будемо стояти до останнього. Поки не виб’ємо всіх окупантів”, — розповідає артилерист із позивним Кубік.
Попри втому та нестерпну спеку гвардійці розуміють, що піхотинцям наразі набагато важче, аніж їм. Саме тому готові працювати постійно та вдосконалювати свою роботу.
Під час навчань в Італії українським військовим було чому навчити своїх італійських колег. Адже методи й умови роботи на гарматі в теорії та на практиці під час відбиття російської навали доволі відрізняються.
“Коли ми ділились досвідом із нашими інструкторами, то вони були шоковані й сказали нам, що не використовують так цей тип гармат. Побажали нам всього найкращого. Тому що вони не працюють із закритих позицій і на постійному місці. Вони працюють батареєю. Тільки виїхали, відстрілялися і поїхали”, — розвідають артилеристи.
Військові “Червоної Калини” працюють швидко та ефективно. Від команди “До гармати” до пострілу може минути не більше ніж півтори хвилини. Вони знають заради чого та заради кого роблять свою роботу.
Група інформації і комунікації Західного ТУ НГУ
