Бійці Сил оборони Харкова розповіли про загрози на блокпостах - НГУ

Блокпости Сил оборони Харкова за понад шістдесят днів війни стали частиною харківського ландшафту. Але чи усвідомлюємо ми яку роль вони сьогодні відіграють у системі безпеки міста?

Їжаки, борони, бетонні брили, мішки з піском, знаки “STOP”, втомлені, але чіпкі очі військового — це та частина блокпоста, яку бачить цивільний та подорожній. Людина знайома з воєнною справою обов’язково зачепить зором місця розривів мін та снарядів, помітить покручений від вибуху російської авіабомби стовп чи зрізану крону берізки, або притулену до паркана ракету.
“Цей блок ракета розколола навпіл. Ось під дорогою стирчить ще одна. Ми її так і не дістали. А от бачите – інша. Дерева “покосило”. Стовпи побило. Мінометами діставали раніше, – ділиться гвардієць Сергій. Він двадцять років тому був строковцем. Сьогодні — кулеметник. І тепер у нього їх два: РПК-74 та раритетний, але надійний”, – каже Максим.
“Обстріл може бути в будь-яку хвилину. Тут виїжджає ворожий танк і починає накривати з п’яти кілометрів, щойно під’їдуть цивільні, відстрілявся і тікає. Все навколо посічене. В іншому місці літаки по пробкам працювали, коли 50-100 машин. Ось тоді дійсно проблема, – розводить руками військовослужбовець тероборони “Лісник”. Він місцевий, і йому дуже боляче бачити, що з його містом зробили російські окупанти – Краще тримати дистанцію, щоб відразу роз’їхатись. Але якщо стоїте, і вас притисли інші автовласники, то поряд з блокпостом завжди є, де заховатися. Головне слухатися військових: “Стійте!” – значить, стійте. “Їдьте!”– значить їдьте”.
Варто пам’ятати блокпост – об’єкт підвищеної небезпеки. Військові та цивільні, які його перетинають, мають максимально чітко дотримуватись правил, вимог постових.
“Потрібно знизити швидкість. Якщо тоновані вікна, то опустіть їх, не робіть різких рухів, не користуйтеся у цей час телефоном, не намагайтеся проскочити блокпост, дотримуйтесь комендантської години”, – нагадує боєць тероборони Артем.
І додає, що блокпост — військовий об’єкт, тому його не можна фотографувати та знімати на відео, також він просить мешканців будинків дотримуватись режиму світломаскування з настанням темряви.
“Затримували диверсантів та потенційних найманців, які рухались до окупаційних військ, вилучали заборонені предмети у машинах, траплялися зброя, наркотики, заборонені ліки. У когось були підроблені документи, хтось нічого й не приховував – все лежало у багажнику. У потенційного найманця знайшли фотографію залізничних шляхів. Він намагався їх видати за туристичні фотографії. Але це смішно. У Telegram шифровані повідомлення”, – гвардієць Кирило.
І наостанок, блокпост — живий організм: з бетону, сталі та м’язів. Поки в ньому живуть люди — він росте, навколо з’являються, або переобладнуються нові позиції. Йому теж буває дуже боляче, але він готовий до кінця захищати те, заради чого був створений — своє місто.

Від admin