Військовослужбовець 11 бригади імені Михайла Грушевського Південного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України на псевдо Монстер нещодавно отримав третю групу інвалідності. Він у будь-який момент може повернутися до цивільного життя, але Арсеній не збирається залишати армію до завершення бойових дій в Україні.
Сьогодні ми розповімо історію 27-річного старшого солдата, який добровільно пішов воювати, отримав три поранення, але продовжує приносити користь українському війську.
Одесит Арсеній після закінчення Військового ліцею вступив до Педагогічного університету, але за сімейними обставинами змушений був припинити навчання у вищому навчальному закладі. Замість цього він обрав проходження строкової військової служби в одному з танкових батальйонів на Львівщині, після чого демобілізувався. Але, як виявилося, за кілька років Монстеру знову довелося одягнути військову форму, адже почалося повномасштабне вторгнення рф.
Арсеній добровільно відправився до місцевого ТЦК та СП. Через свій вік (на той момент йому виповнилося лише 24), мобілізовувати його не поспішали, а поїхати до військової частини, де Монстер проходив строкову службу, було фізично неможливо через відсутність пасажирського сполучення між багатьма містами України. Лише за деякий час хлопцеві вдалося приєднатися до лав територіальної оборони Одеси, а трохи пізніше він отримав свій перший бойовий досвід на Миколаївщині.
«Ми перебували в одній із посадок під Вознесенськом, обороняли рубіж між Миколаївською і Херсонською областями, слідкували за тим, аби ворог не був допущений далі. Пізніше ми вже просунулися ближче до лінії зіткнення, адже противник через понтонні мости перебирався на правий берег, вели стрілецький вогонь по супернику, ховалися у підвалах, будинках, виходили на спостережні пункти. Чергували цілодобово. Було гучно, адже нас обстрілювали з артилерії, працювали ворожі гаубиці та авіація. Тоді ще не скидали КАБи та не використовували дрони», – згадує гвардієць.
У серпні було проведено ротацію, Арсенія із побратимами відправили на перепідготовку, адже за наказом Президента України усі добровольчі військові формування, представників територіальної оборони мали офіційно долучити до Сил оборони України.
Монстер повернувся до Одеси, де і приєднався до лав 11 бригади ім. М. Грушевського НГУ. Спочатку він був залучений до охорони особливо важливих державних об’єктів, але через бажання продовжити брати участь у захисті країни на передовій, згодом відправився на навчання до іншого регіону. Там він пройшов базову загальну військову підготовку, курс бойової підготовки, а на початку 2023 року був переведений до іншої бригади Нацгвардії на Запоріжжі. Так Арсеній і повернувся до виконання бойових дій. Окрім того, він отримав багато корисної інформації та нових навичок під час виїзду на навчання за кордон.
За період виконання бойових завдань Монстер неодноразово отримував поранення. І якщо перше з них було незначним – легка контузія, а друге – невеличке уламкове поранення ноги після вибуху гранати, то останнє, отримане 3 січня минулого року, цілком могло навіть забрати життя гвардійця.
«Після проходження перепідготовки за кордоном, де багато чому навчився, отримав чимало корисного досвіду, я повернувся до України та потрапив на дуже важкий напрямок – під Роботине. Ворог узяв у кільце посадки, в яких заходилися наші військовослужбовці, нас направили відбивати ці посадки. Ми мали виходити на позицію, зачищати її, доповідати про успіх, а потім повертатися, залишати «сіру зону», аби наші побратими могли там закріпитися. Я провів шість таких бойових виходів, а під час останнього з них отримав важке поранення. Ми заїжджали на одну з точок на чотири дні, але затрималися аж на тиждень. Останні три дні постійно вели бої, по нас працювали як зі стрілецької зброї, так і з танків, артилерії, уже тоді і дронами. Закінчилася їжа, вода, ми були дуже виснажені, але трималися. Протистояли нам кадирівці, а не звичайні ДРГ. Двічі поруч зі мною розривалися снаряди, що викликало легкі контузії. Важко мене поранило лише після скиду з дрона. Постраждали і рука, і нога, і грудна клітина, і плече…», – розповідає Арсеній.
Вести бій у такому стані Монстер не міг, тому він просто лежав в окопі під дощем і лише сподівався на евакуацію. Був у воїна і запасний план, про який навіть моторошно розповідати.
«Я пролежав в окопі більше ніж сім годин, його потроху заливало. Якщо мої інші побратими, які отримали поранення, продовжували бій, то я стріляти вже не міг. Просто лежав під дощем та чекав на евакуацію. Тоді не боявся загинути, боявся потрапити у полон. Але я не збирався потрапляти до рук ворога. Для цього у мене була підготовлена граната. Якби за мною прийшли, я б підірвав себе та забрав би з собою хоча б кількох окупантів», – коментує боєць.
На щастя, під ранок 4 січня бійців евакуювали, гвардієць почав тривалий процес лікування та реабілітації у різних лікарнях і закладах, а влітку 2024 року, через неможливість брати участь у бойових діях, його було переведено назад до 11 бригади ім. Грушевського НГУ, де він служить і зараз.
«Після певного часу, проведеного у мінометній батареї та проходження чергового етапу реабілітації, я недовго перебував у резервній роті, а згодом попросив про переведення до нашого потужного підрозділу БпЛА, аби продовжувати приносити користь війську. Тут я збираю дрони, «літаю», займаюся розвідкою, розвиваюся», – каже Монстер.
Пораненого воїна та його героїзм шанують у рідній Одесі та запрошують у якості почесного гостя на різні заходи, зокрема, напередодні Дня Національної гвардії України Арсеній під оплески вболівальників завдав символічного стартового удару перед початком поєдинку вищої жіночої ліги України з футболу.
Арсеній збирається продовжувати службу щонайменше, допоки всі території держави не засяють під синьо-жовтим стягом. Він хоче помститися за загиблих друзів, побратимів, а також донести людям, які ще не служать чи жодним чином не допомагають українській армії, що лише разом ми зможемо досягнути головної мети – повернути мир в Україну.
«Мир на нас чекає у будь-якому разі, адже Україну не здолати. Ми вже перемогли, оскільки продовжуємо битися за власні свободу та незалежність. Скільки б сил росія не витратила – вона нас ніколи не захопить», – упевнений Арсеній.
Військовослужбовці НГУ беруть участь у відсічі збройної агресії на всіх напрямках, де ведуться активні бойові дії, стійко утримують свої позиції та знищують сили і засоби противника.
Група інформації та комунікації Південного Одеського ТУ НГУ
