Мені всі друзі говорять – куди ти? Бо танк же – перша ціль! Я кажу – нічого розберемося, не ховайте мене раніше, ніж в мене діти не народились. У мене жінка вагітна двійнею, вона зараз в пологовому будинку», – розповідає Льова.

Санич до війська прийшов добровольцем. До великої війни працював будівельником та трактористом. Цей досвід та поради бойових побратимів стали в пригоді, коли потрапив до танкового підрозділу.

Є побратими з різних частин, які вже в бойових діях. І вони все дороблюють на практиці. Тобто виїхали – це працює, це не працює, значить, це треба викинути, доробить ось так. Зі світу по нитці, от вийшла така красуня», – Санич вказує на танк.

Гвардійці обладнали танк додатковим захистом від fpv-дронів. Це робить бойову машину ще важчою і збільшує навантаження на двигун. Але без цих конструкцій танк надто вразливий на бойових виходах.

Все розраховане на те, щоб дрони не проникли не влучили у вразливі місця та не пошкодили танк», – пояснює слобожанський «скіф» Днєпр.

У танковому екіпажі є чіткий розподіл обов’язків під час навчальних чи бойових виїздів, так само і з обслуговуванням бойової машини. Та кожен гвардієць готовий допомогти побратиму та поділитись досвідом. Колектив у нас дружній, говорять танкісти. Все – аби в бою прикрити вогнем піхоту, зберегти життя екіпажу та виконати бойове завдання.

Як у всіх дорослих людей є адреналін, є своя справа, своя мотивація. Ніхто з наших побратимів не збирається відсиджуватись. Всі злі на ворога», – каже Санич.

Відділення комунікації Східного Харківського ТУ НГУ