Рівненський гвардієць на псевдо Сова провів в оточенні ворога під Авдіївкою цілих два тижні, але зміг вирватись і добратись. Там бойовий медик виконував завдання разом з побратимами. Сьогодні він – інструктор, і передає свої знання іншим бійцям.
До війни чоловік працював у Польщі. Після початку російського вторгнення він повернувся в Україну і мобілізувався до лав Національної гвардії України. Мета була одна – захищати Батьківщину. Після навчань та злагодження підрозділ вирушив на Донеччину. Тоді однією з найгарячіших точок фронту була Авдіївка.
«На позиціях в Авдіївці було дуже багато поранених і з Нацгвардії, і зі Збройних Сил, і з територіальної оборони. Поранення траплялися різні: від осколкових до кульових. Роботи було чимало, доводилося постійно наглядати за пораненими, адже їхній стан міг змінитися буквально за 10 хвилин. Це було важко», – згадує інструктор.
Обстановка на фронті змінювалась дуже швидко. На четвертий день перебування в Авдіївці Сова разом із побратимами потрапив в оточення ворога.
«Ми були в оточенні два тижні. Евакуювати нас не могли, тож тримали оборону на 360 градусів – окупанти заходили і з боків, і з тилу. Організм тоді працював на інстинкті самозбереження, аби вивести тебе з тієї ситуації. Коли ми виходили з оточення, я навіть не відчував, що на мені бронежилет, РПС чи автомат», – розповідає Сова.
Тепер він передає свій досвід новобранцям Нацгвардії. Чоловік каже, що ця робота дарує надію на те, що, у разі поранення, боєць зможе допомогти собі та побратиму. І у підсумку повернутись до рідних.
Детальніше про бойовий шлях Совитаі важливість тактичної медицини дивіться в сюжеті журналістів телеканалу «Суспільне Рівне».
