Кожна евакуація — це виклик смерті. Але бойовий медик із позивним «Швепс» іде туди, де найнебезпечніше, щоб витягти побратимів з пекла.
Свій військовий шлях він розпочав ще у 2015–2017 роках на строковій службі, а згодом підписав контракт. До повномасштабної війни працював на теплоелектростанції на Дніпропетровщині. Коли у лютому 2022-го ворог розпочав нове вторгнення, вивіз сім’ю у безпечне місце і пішов до військкомату.
Спочатку служив на блокпостах та на звільнених територіях Херсонщини, згодом — у бойових підрозділах на Донеччині як медик-евакуатор.
Найбільше запам’яталася евакуація побратима з переломом тазу: два кілометри поля під мінометним та гранатометним вогнем. Доводилося забирати і загиблих. Часто шлях до поранених займав години, а діставатися до позицій можна було лише однією дорогою, яку ворог тримав під прицілом.
Одного разу Швепс із напарником заїхав майже на лінію зіткнення, щоб забрати бійця, який залишився сам у посадці після обстрілу. Евакуювали його під вогнем, але встигли вивезти живим.
На початку 2024 року Швепс ніс службу на Покровському напрямку. Перші дні були відносно тихими, але згодом почалися мінометні обстріли та атаки дронів-камікадзе. Ворог намагався зайти з тилу, щоб оточити позиції. Відхід проводили обережно, адже підходи до ДОТа замінували дистанційно.
Під час наступної ротації автомобіль із медиком підірвався на міні. Швепс отримав поранення руки й коліна, а його побратим зазнав тяжкої травми ноги. Незважаючи на власні поранення, він наклав турнікет, надав першу допомогу та допоміг евакуювати пораненого до стабпункту.
Після лікування Швепс знову став до строю. Він переконаний: якісно укомплектована аптечка та базові навички такмеду рятують життя.
«У кожній аптечці мають бути джгути, мінімум два бандажі, оклюзійні наліпки та гемостатичні бинти. Навіть якщо людині дуже боляче, головне — щоб вона вижила», — наголошує медик.
Відділ інформації та комунікації Центрального ТУ НГУ
