Прохідник із криворізької шахти Дмитро став оборонцем Донеччини, але навіть після важкого поранення та часткової ампутації повернувся в стрій. Бо вірить: коли ти потрібен, то немає причин зупинятись.
Раніше досвіду військової служби не було, а потім якось зав’язалося, втягнувся. Попав на Донеччину у 2022-му році. Був старшим на позиції в полях, в районі населеного пункту Новомихайлівка. Тримали оборону, потужно тримали, по-іншому ніяк. Або ти, або тебе», – пригадує Дмитро.
Під час ротації отримав поранення коли поряд з ним влучив танковий снаряд. Тоді, за словами чоловіка, росіяни готували масований штурм, присвячений до 9 травня.
Обстрілювали з усього. І авіація, і міни, і танки, і піхота, і КАБ-ми, і балістикою. Вирви були такі, що можна було сховати важку техніку», – пригадує гвардієць.
Не встиг буквально пару секунд залізти в окоп. Розірвало снаряд і осколком перебило ногу. Перетягнувся, живий», – жартує Дмитро. Пораненого його евакуйовували до Курахового, там судинний хірург врятував йому ногу.
Після тривалого лікування та реабілітації Дмитро сьогодні продовжує службу у лавах бригади – вже з протезом. Він втратив нижню частину правої гомілки та отримав шанс повноцінно виконувати бойові завдання.
Найголовніше – не потрібно опускати руки. Знайти свою нішу, розвиватися і просто йти вперед. Життя продовжується. Я для себе розумів, що я потрібен тут. Поки я можу ходити, щось робити, буду служити», – відзначає Дмитро.
Група інформації та комунікації Центрального ТУ НГУ
