Споряджання FPV-дрона починається з підбору боєприпасу. Залежно від цілі обирається сам дрон і вибухівка. Що більший розмір безпілотника, то більше навантаження він може нести. Якщо ціль – піхота, то використовуємо уламковий боєприпас, якщо техніка, то беремо кумулятивний. А для знищення ворожих укриттів підійде фугасний”, – розповідає гвардієць.

Щоб підготувати дрони до роботи, сапери збирають цілі набори з різними видами боєприпасів, адаптованих до розмірів FPV-дронів. Бувало, що Харків за день споряджав понад півтори сотні безпілотників.

Сама по собі робота з вибухівкою небезпечна. Але на війні ризики зростають ще більше. Окрім делікатності матеріалів, з якими ми працюємо, додаються особливості умов: бліндажі, окопи і постійна загроза ворожих дронів у небі. У реальних бойових умовах потрібно бути максимально сконцентрованим”, – додає боєць.

Концентрація допомогла гвардійцю під час російського артилерійського обстрілу. У той час сапер якраз готував боєприпаси для дронів і кожен наступний вибух від розривів ворожих снарядів, здавалося, міг стати останнім, але В’ячеслав все одно продовжував свою справу.

Звісно, у той момент були емоції. Але попри все хотілося доробити вибухівку і помститись ворогу. У такі моменти допомагає адреналін. Ти просто робиш на автоматі те, чому навчився і що маєш зробити саме зараз”, – розповідає воїн.

Окрім саперної справи, Харків іноді одягає окуляри і «летить» на полювання самостійно. Цьому він навчився ще на самому початку війни. І нині на рахунку групи «Геліос» знищені російські міномети разом з обслугою, бронетехніка та піхота противника. Найбільша удача для операторів – два російські бронетранспортери, які вони спалили вщент.

Це сталося під Покровськом. Був прохолодний вогкий ранок, туман. Ми отримали по рації інформацію про початок ворожого штурму. Швидко підняли наші дрони, і невдовзі помітили ворожу техніку. До наших позицій наближалися два російські БТР. Вони рухалися стрімко і якось навіть нахабно. Але ми їх зловили – після нашої атаки вони згоріли. Нам усім це дуже сподобалося”, – пригадує гвардієць.

Зараз В’ячеслав продовжує використовувати свої знання та навички для споряджання вибухівки. Для нього найголовніша мотивація – зробити все можливе за допомогою дронів, щоб зберегти життя українській піхоті і не дати ворогу можливості просунутись далі.

Група комунікації Західного ТУ НГУ