Старший інспектор з безпеки дорожнього руху військової частини 3047 Північного ОТО головний сержант Євген Шапаров пройшов шлях від строкової служби до професійного військового водія — того, хто відповідає не лише за кермо, а й за життя побратимів.
Після строкової служби боєць перевівся до Житомира й підписав контракт. Розпочинав як снайпер у патрульній роті, згодом став помічником начальника військових нарядів. Та справжнє покликання знайшов у водійській справі.
«Зараз я працюю як старший інспектор. Контроль техніки, супровід колон, перевірка транспорту — від цього залежить не лише безпека руху, а й успішне виконання бойових завдань», — розповідає Євген.
Типовий день починається з техогляду. Якщо надходить завдання — формується колона, кожен автомобіль проходить контроль. Це можуть бути як внутрішні переміщення в межах підрозділу, так і далекі виїзди до інших областей або місць виконання задач.
«Наказ може надійти будь-якої миті. Все має бути чітко: маршрут, зв’язок, справна техніка, — пояснює військовий».
Головне, за його словами, — це людина за кермом:
«Вона повинна знати свою техніку й відчувати її. Головне, щоб водій був зібраний і відповідальний».
Нині до підрозділу часто прибувають мобілізовані без досвіду. Їх поступово навчають, знайомлять із маршрутами, допускають до водіння разом з досвідченими інструкторами. Найбільше труднощів у таких новачків — це оформлення документації та адаптація до великогабаритної техніки.
«Це було під час виконання бойових завдань на сході країни. Я тоді ще був звичайним водієм. Їхали на позиції на великому МАЗі. Спека, машина закипіла, мотор не глушиться, над нами висять три дрони. Командир кричить: “Втікаємо!”. І ми просто летимо на повній швидкості. Я не дивився ні на ями, ні на спідометр. Головне — не зупинитися, — згадує гвардієць».
Такі моменти — не просто спогади. Це досвід, що загартовує: навчає миттєво реагувати, не панікувати й брати відповідальність у критичних ситуаціях.
Після напружених виїздів і бойової роботи Євген відновлюється просто:
«Рибалка. Тиша. Без телефону. Просто посидіти, подумати, перезавантажитися. Це дає сили рухатися далі».
На запитання про особисті досягнення відповідає стримано:
«У мене немає якихось особливих перемог. Є завдання — я його виконую. І так щодня. Війна — не про славу, а про справу».
Молодим військовим водіям він радить:
«Будь відповідальним. Не бійся приймати рішення. Слухай досвідчених. І завжди пильнуй за машиною — бо від тебе залежить, чи всі доїдуть і чи всі повернуться».
Відділення інформації і комунікації Північного Київського ТУ НГУ
