До служби у війську Юрій працював геодезистом, тоді чоловік вимірював дороги Волині. Тепер — ногами вимірює поля Донеччини. Його нова реальність — це гранатомет, бліндаж і звук дрона, який не сплутаєш навіть із дзижчанням бджоли.
Псевдо Ізі чоловік отримав ще на Майдані. Відтоді змінилось багато чого, деякі рішення даються не так легко, але він так само впевнено крокує вперед.
«Тоді я був студентом. Здавалося, все легко: ідеї, поїздки, участь у революції. Так і прилипло — Ізі. Тепер уже не так все легко, але позивний залишився зі мною — як частина історії», – пригадує Юрій.
До початку повномасштабного вторгнення Ізі пройшов строкову службу. А потім знову вирішив взятися за зброю.
«У березні 2022 року теж настав такий момент, в який я зрозумів, що все-таки потрібно це робити. Повз мене ця подія не пройде, я буду учасником цього. Зроблю те, що можу, для того, щоб наша країна перемогла. Але думалося, що це буде два-три місяці, максимум пів року, а ось вже четвертий рік я у війську», — каже військовослужбовець.
Сьогодні Ізі – гранатометник у групі вогневої підтримки. Прикриває піхоту, не дає ворогу прорватися. Його робота — точно й швидко реагувати, навіть коли над головою виє FPV-дрон, а земля здригається від «прильотів».
«Коли повертаєшся до бліндажа після бою — тоді тебе накриває. Починаєш тремтіти. Виходить адреналін. Але ти живий. І знову готуєшся до наступного виходу», ділиться думками чоловік.
Детальніше про бойовий шлях гвардійця, роль дронів у боротьбі з ворогом і важливість підтримки війська дивіться в інтерв’ю журналістів телеканалу «Суспільне Донбас».
