Дронова складова вийшла на перше місце і стала домінантною на полі бою

– Чому російській армії все ж не вдалося здійснити масштабний прорив фронту, попри значну перевагу в живій силі?

– Ми не можемо констатувати, що три місяці літа цього року були легкими. Те, що не було значних просувань і що противник навіть на головних напрямках удару (я маю на увазі Донеччину) не досяг суттєвих успіхів – це комплексна робота всіх складових Сил оборони, усіх родів військ: починаючи від суто піхотних підрозділів і закінчуючи підрозділами спецпризначення та безпілотною складовою.

Щороку ми говорили про те, що є якась адаптація тактики противника, а також наша адаптація та протидія. За цей рік ми можемо бачити, що дронова складова вийшла на перше місце і стала домінантною на полі бою. Окрім безпосереднього нарощення видів та кількості безпілотних систем, якоїсь новації, яка дала б ворогу підсилення для просування, немає. З нашого боку були зроблені відповідні кроки щодо створення та нарощення наших безпілотних підрозділів та екіпажів. Ми фактично з початку року вдвічі збільшили кількість екіпажів, які виконують завдання, і це дає змогу підсилювати навіть найскладніші напрямки.

По-перше, ми підсилили ті підрозділи, які виконують завдання з перехоплення та знищення безпілотних літальних апаратів противника – починаючи від застосування дронів-перехоплювачів і закінчуючи засобами РЕБ. Це суттєво впливає на ситуацію на лінії бойового зіткнення, адже ми розуміємо, що перше – це кілзона, тобто там, де домінують дрони, неможливий рух техніки та піхоти противника, причому з обох сторін.

І друге, що цього року можна вирізнити як характерне, це нарощення наших мідлстрайків. Мені здається, саме цього року (кажу про підрозділи Нацгвардії) десь із лютого–березня ми почали кратно збільшувати удари мідлстрайками на глибину від 20–30 і навіть до 100 кілометрів. Це не дає змоги противнику, по-перше, робити великі скупчення живої сили для того, аби проводити наступальні дії, а по-друге – не мати там накопичення техніки й не створювати складів боєприпасів, які можна швидше доставляти безпосередньо на лінію бойового зіткнення. І третє завдання, яке виконують наші підрозділи, це порушення логістики, адже забезпечення і пально-мастильними матеріалами, і продовольством відбувається саме на цій відстані, на оперативній глибині. І звісно, ми бачимо ефективні удари, які зараз публікують наші підрозділи – на околицях Донецька, Маріуполя і навіть по Криму. Так чи інакше, противник не має змоги використовувати свої сили й засоби в такій кількості, як міг би, аби не мідлстрайки.

Головне для противника – боротьба з нашими мідлстрайками

– Щодо мідлстрайків – кілька уточнень. Чи коректно буде сказати, що Національна гвардія в зонах своєї відповідальності фактично покриває майже всю територію, окуповану росіянами? І навздогін ще одне запитання. Олександр Півненко, командувач Національної гвардії, днями опублікував повідомлення, що бійці «Lasar’s Group» знищили російську систему РЕБ «Житель» у тилу противника. Це понад 55 кілометрів у глибину ворожого тилу. Тобто маємо один із прикладів мідлстрайків, про які ви говорите?

– Звісно. Окрім знищення логістики та паливозаправників, ворог намагається шукати якісь обхідні шляхи. Ми говорили про те, що він зараз навіть на такій глибині змушений роздріблювати свої логістичні колони: подекуди це навіть поодинокі автомобілі або масковані під цивільні. Тобто зараз ми бачимо, що одне із завдань противника – це боротьба з нашими дронами, які завдають мідлстрайків. Тобто велика робота з боку ворога проводиться саме для того, аби забезпечити засобами протиповітряної оборони та засобами РЕБ ділянки фронту й ділянки, де відбувається сама логістика. Зокрема, завдяки встановленню таких комплексів РЕБ проводилися неодноразові спільні операції підрозділів Національної гвардії «Lasar’s Group» та інших. Вони були спрямовані точково або на знищення артилерійських систем, або на виявлення та знищення засобів радіоелектронної боротьби противника.

Також у липні один із загонів Центру спеціального призначення «Омега» здійснив ураження російського літака на аеродромі «Kача» в тимчасово окупованому Криму. Отже, уражаються не лише гармати, артилерія чи автомобільна техніка, а й досить дороговартісні засоби радіоелектронної боротьби, системи ППО та зенітно-ракетні комплекси противника, які є загрозою як для нашої авіації, так і для Сил оборони в цілому. Водночас такі удари послаблюють ворога на оперативній глибині.

Об’єктивно можемо говорити про нанесення ударів за лінією фронту до 100 кілометрів

– Глибина можливостей роботи підрозділів Національної гвардії – це 50+ кілометрів, до 100 і більше. Якщо понад 100 км – це вже категорія діпстрайків?

– Ми зараз об’єктивно можемо говорити про нанесення ударів за лінією фронту до 100 кілометрів. Є окремі ураження на більшу дальність, проте діпстрайки – це не завдання Національної гвардії України, для цього є інші підрозділи: ГУР, Служба безпеки, Сили безпілотних систем. Але під час формування корпусів у Національній гвардії завдання полягало саме в тому, щоб ці оперативно–тактичні з’єднання мали змогу діяти на оперативній глибині (до 100 кілометрів), мати відповідні сили й засоби. Йдеться про дрони та безпілотні системи, і це дає результат.

Можу сказати, що є окремі ураження навіть на трохи більшу відстань, проте все дуже залежить від погодних умов, засобів, які противник виставляє для протидії, та майстерності пілота. Одна справа – застосовувати дрон на 5–10 кілометрів, і зовсім інша – провести його до цілі на 100 кілометрів. Це вимагає неабиякої концентрації, стійкого зв’язку з дроном та вміння пілота навіть на такій відстані розуміти тактико-технічні характеристики, як саме вразити ту чи іншу ціль. Тобто пілоти, які завдають мідлстрайків – дуже досвідчені, і кожен удар на таку відстань є великим досягненням.

Більша частина втрат противника — безповоротні, десь 65–67%

– Я згадував про серйозні втрати противника за літо – за даними Генштабу, це 124 тисячі військових. Було знищено також сотні й тисячі одиниць різної техніки. Підсумки літа для Національної гвардії: які вони в цифрах?

– Найперше хочу сказати, що за літній період усі Сили оборони досить ефективно завдавали ураження саме для знищення піхоти противника. І тут, окрім великих показників знищення живої сили, важливо зазначити, що більша частина цих втрат противника – безповоротні.

Ми говорили про те, що, наприклад, у смузі відповідальності наших корпусів це співвідношення становить десь 65–67% безповоротних втрат, а решта – санітарні. Якщо брати в ретроспективі 2023–2024 років, то ця пропорція була фактично зворотною, тобто більше було санітарних втрат. Зараз точніша робота наших операторів БПЛА і точніша робота дронів дає змогу знищувати живу силу противника саме в плані безповоротних втрат.

Більша частина цих втрат – особовий склад, який уже не повернеться на лінію фронту, а решта – важкі санітарні втрати, адже ворог не може забрати їх із лінії фронту через домінування дронів у повітрі.