Військові психологи завжди поруч із тими, хто боронить країну, вони допомагають пережити втрати, справлятися зі страхом і зберігати внутрішню рівновагу в умовах війни. Артем Ткачук — начальник служби психологічного забезпечення військової частини 3047 Північного ОТО. Уже понад 15 років він підтримує нацгвардійців, допомагаючи їм зберігати бойову стійкість і людяність.

«Після строкової служби, коли мені було двадцять, я стояв перед вибором: вступати на юридичний або психологічний факультет. Обрав друге – і жодного разу не пошкодував», – пригадує чоловік.

Відтоді він присвятив себе службі в Національній гвардії, ставши опорою для сотень військовослужбовців у найтяжчі моменти. Очолювана ним служба відповідає за психологічну готовність особового складу.

«Ми допомагаємо військовим керувати емоційним станом, адаптуватися до стресу, знижувати рівень тривожності. Це критично важливо для збереження бойової ефективності», – пояснює гвардієць.

Щодня робота Артема починається з інструктажів і скринінгу стану військовослужбовців, які заступають на службу.

«Якщо бачу зміни в поведінці – реагую одразу. Працюю як за запитом командування, так і з ініціативи військових. Також проводжу психологічне обстеження мобілізованих і контрактників», –  розповідає психолог.

З початком повномасштабного вторгнення обсяг роботи суттєво зріс. Та, за словами Ткачука, психологи швидко адаптувалися до нових викликів.

«Ми знали: саме зараз наша робота критично необхідна. Коли боєць після розмови каже “дякую” – це найкраща мотивація», – додає він.

Серед найпоширеніших запитів – тривога, втрата мотивації, конфлікти в родині. Психологи проводять супервізії, аналізують складні випадки, розробляють вправи для відновлення внутрішнього ресурсу.

«Наша сила – в командній роботі. Маємо підтримку командирів, взаємоповагу в колективі – і це дозволяє не вигорати», – підкреслює Ткачук.

Попри щоденне емоційне навантаження, Артем знаходить час на відновлення.

«Футбол, фентезі-книги, родина — це мої точки опори. Вони дають мені баланс і нові сили», — ділиться він і додає, – моє життєве переконання просте: я вірю, що кожна людина здатна подолати виклик. Інколи потрібно лише мати поруч когось, хто підтримає. Ми, психологи, і є тим плечем у складну мить».

Відділення інформації і комунікації Північного Київського ТУ НГУ