До повномасштабного вторгнення Ганна Ткаченко працювала лікарем-інтерном акушером-гінекологом у пологовому будинку міста Словʼянськ. Та велика війна, як і у випадку з більшістю українців, розділила її життя на «до» та «після».

Ганна прийняла доленосне для себе рішення долучитися до війська. Оскільки її чоловік вже проходив службу Словʼянську, та і друзів у місті було чимало, Ганна долучилася до 18-ї Словʼянської бригади Національної гвардії України.

На момент початку служби дівчина навіть не встигла завершити інтернатуру – довелося їх поєднувати.

«Дуже багато викладачів, які проводили теоретичні заняття, знали, де я – тож вони йшли мені назустріч. Якісь теоретичні знання я опановувала сама, сама надсилала тести… А на якихось заняттях я була присутня – мені дозволяв мій командир».

Ганна пройшла повноцінну практику акушера-гінеколога – з чергуваннями, роботою асистентом, навіть прийняттям пологів. Каже: оскільки усі були зацікавлені в тому, щоб вона закінчила навчання й здобула освіту, поєднувати звичайну і тактичну медицину виходило досить просто – адже вони доповнювали одна одну.

Та служба у війську мала свою специфіку: по-перше, довелося звикати до менш стерильних умов, по-друге – приділяти більше уваги саме тактиці: накладанню турнікетів, бандажів… Тонкощі тактики Ганна опановувала разом з іншими військовослужбовцями.

Дівчина впевнена на 200 відсотків: робота медика під час повномасштабної війни надзвичайно важлива.

«Мова не лише про поранення та забезпечення евакуації. Просто люди в таких умовах хворіють – і їх необхідно лікувати. Через фізичні навантаження розвиваються остеохондрози – а на це не можна не звертати увагу. Завдання медика – повернути людину у стрій».

Ганна зізнається: на початку повномасштабного вторгнення вона була впевнена, що війна швидко закінчиться, а вона повернеться працювати у пологовий будинок. Та плани змінилися.

«Я знаю, що зараз на своєму місці, і виконую роботу, яка мені подобається – результат якої я бачу. Тож навіть після завершення війни я буду у війську – буду й надалі допомагати хлопцям».

 Відділення інформації та комунікації Східного Харківського ТУ НГУ