Командир екіпажу 25 бригади НГУ імені князя Аскольда гвардієць на позивний Мітяй розповідає як зустрів початок повномасштабного вторгнення – речі вже давно лежали зібрані в кутку: документи, бронежилет, найнеобхідніше:
Вивіз родичів у безпечне місце і без вагань долучився до місцевої тероборони. За тиждень уже був у лавах 25 бригади імені князя Аскольда, де знав, що зможу принести найбільше користі, бо раніше був строковиком у нашій бригаді», – згадує гвардієць.
Цивільне життя Мітяя разюче відрізнялося від військового – за освітою він актор драматичного театру і кіно, працював у п’яти театрах, а паралельно з цим освоїв професію каскадера:
Найбільше запам’ятався документальний фільм-реконструкція «Северин Наливайко. Остання битва!». Козацькі битви на шаблях, робота з кіньми, вибухи — справжній рай для каскадера», – ділиться воїн.
Бойовий шлях гвардійця розпочався у Сєвєродонецьку, найгарячішому напрямку фронту на той час. Через стрімке просування ворога Мітяй з побратимами опинився в оточенні. Відрізані від основних сил, вони були змушені робити 25-кілометровий гак через території, контрольовані окупантами. Пощастило, що в дитинстві Мітяй часто бував там у родичів і добре памʼятав місцевість. Плюс злагоджена робота та навички допомогли вийти всім відділенням неушкодженими.
Далі були запеклі бої за Бахмут:
Перші дні було майже нереально. Обстріли не припинялися жодної години. Обстановку розряджали російські мобіки, які посеред ночі вмикали ліхтарики, ніби на пікнік прийшли. З вагнерівцями було інакше – вони гнали зеків хвилями, використовуючи їх як гарматне м’ясо», – згадує Мітяй.
Під час короткої ротації у Дніпрі, де з побратимами ремонтували техніку почав спостерігати як живе не фронтове місто.
Бачу: люди прогулюються, кав’ярні працюють, собак вигулюють. Перша думка – вони що, не розуміють, що відбувається? Але зрозумів це саме те нормальне життя і за нього я воюю, ніхто не знає, що станеться через пів години, треба цінувати кожну мить», – вважає гвардієць.
Зараз Мітяй продовжує службу у взводі прикриття повітряного простору.
«Я радий бути на своєму місці. Знати, що кожен збитий дрон – це врятоване життя, не просто статистика. Ми тут для того, щоб люди могли спокійно спати, щоб діти не прокидалися від вибухів. І я робитиму все, щоб наблизити нашу перемогу», – зазначає гвардієць.
