З того часу Олег брав участь у боях на найгарячіших ділянках фронту, зокрема, на Харківщині та Донеччині. На його рахунку понад 20 бойових виходів, більшість яких він пам’ятає дуже добре.

Кожен бойовий вихід, пояснює гвардієць, це смертельний ризик, адже ти ніколи не знаєш точно, які сюрпризи підготували окупанти. Це значить, що треба бути готовим до всього. Наприклад, до того, що ворог буде намагатися травити наших захисників газом.  

«Ми ще не встигли спішитися з машини, як нас почав «крити» 82-й міномет. Пристрілювалися. Ми забігли у розбитий бліндаж, пробитий міною. Прилетіли ворожі дрони, хотіли зробити скид до нас у бліндаж, але всередину не потрапили. Зробили чотири чи п’ять невдалих спроб. Тоді вирішили закинути нам сльозогінний газ», – пригадує Олег.

Гвардієць розповідає, що попри складності та небезпеку, на бойових завданнях важливо концентруватися на позитивних думках, а почуття гумору є дієвим методом справлятися з надскладними умовами.

«Ще одне джерело сили – це спогади про дім і рідних людей, які тебе чекають і вірять, що ти повернешся живим та неушкодженим. Коли ти пам’ятаєш заради кого і заради чого ти ризикуєш власним життям, це зміцнює мотивацію і допомагає рухатися далі» –  говорить гвардієць.

Більше, про історію і бойовий шлях піхотинця хмельницького підрозділу НГУ Олега Полянського дивіться у сюжеті телеканалу «Суспільне».