У 5-й Слобожанській бригаді «Скіф» служать двоє харків’ян з позивними Добрий і Веселий. Обидва старші сержанти, за їхніми плечима – оборона Харкова, важкі бої під Кремінною, штурми в Кліщіївці. Зараз вони знову на Харківському напрямку.








Тут бійці обороняють одну з найгарячіших точок на карті воєнних дій України. Вони вже три ротації стримують російських окупантів, не дають одне одному нудьгувати і мріють в одному окопі дочекатися новин про перемогу України.
46-річного Сергія з позивним Веселий мобілізували до Нацгвардії в жовтні 2022 року. Він хотів прийти раніше, але у військкоматі були величезні черги. Після навчального центру взимку 2023-го у складі 5 Слобожанської бригади «Скіф» НГУ одразу потрапив на «нуль» до Серебрянського лісу на Луганщині.
Вже у Кремінній Сергій познайомився з Артемом, який, як виявилося, також родом із Харківської області. Він призвався до Нацгвардії на місяць раніше за Сергія. Першим спільним завданням у бійців було вийти на позиції противника і розвідати обстановку.
«У нього позивний – Добрий, а у мене – Веселий. Ми були в районі Кремінної [Луганської області]. Після першого виходу Добрий каже: «Я буду з тобою ходити!» І все, і після цього – третю ротацію разом. Що я на нього можу покластися, що він – на мене», – каже Сергій.
У Кремінній в одному з боїв Веселий і Добрий отримали поранення. Це був їхній останній вихід перед ротацією. Тоді росіяни влаштували штурм, закидали бліндаж снарядами та мінами, атакували з двох боків: їхні побратими загинули, вони залишилися удвох.
«Чую Веселий кричить: «Я – «триста»!» (поранений, – авт.)! І тут прилітає мені в щоку, і розумію, що я теж «триста». Але працювати потрібно, бо якщо ми не відіб’ємо цей штурм, то росіяни заберуть нашу позицію. Ну, і ми почали працювати: гранатами відкидатися, відстрілюватися. І відбили!», – розповідає Артем.
Замість поїздки до рідних у Харків обидва бійці потрапили до шпиталю. А після реабілітації повернулися у свій підрозділ і захищали Кліщіївку під Бахмутом Донецької області. Це була одна з найважчих ротацій, кажуть бійці. Коли російські дрони полювали за ними, захисникам доводилося по кілька діб не виходити з укриттів і ділитися буквально всім.
Оборона Вовчанська Харківської області – ще один напрямок, де напарники знову воювали пліч-о-пліч. Артем зізнається, що саме війна зблизила його з побратимом, з яким він хоче дружити все життя.
«Сергій – мій найкращий друг, це навіть не обговорюється. Ми перевірили один одного в бою. Він дуже хороша людина – і як друг, і як побратим. Словами не передати, наскільки я ціную його дружбу», – зазначив Артем.
Побратими планують служити в 5 Слобожанській бригаді «Скіф» до кінця бойових дій на території України і разом зустріти перемогу. А після Веселий мріє побувати у свого друга на весіллі.
Про те, як війна зближує людей, у матеріалі журналістів державного телеканалу іномовлення України FREEДОМ.
Відділення інформації та комунікації Східного Харківського ТУ НГУ
