Мінометники 5 Слобожанської бригади Клевер та Іванович розповіли про бої за Харківщину, Луганщину та Донеччину. Слобожанські мінометники накопичили багатий бойовий досвід за останні майже три роки. Підрозділ було сформовано після повномасштабного вторгнення. У вересні 2022 року слобожанські мінометники опинились в самому центрі просування Харківської наступальної операції.
«Ми не знали, коли вона почнеться. Постійно нам казали — «завтра, завтра», це була таємниця. А ми — ой, треба привезти міни, треба зробити те, ой, не встиг, ой, будь ласочка — завтра, не сьогодні. І от я прокидаюсь, бо до нас розвідники, оператори дронів прийшли. Я другу своєму Ромчику кажу: «Може хоч не сьогодні?» А він: «Танки вже в поле поїхали!» Я такий: «Міни не встигли привезти…». Врешті ми по них «вальнули». Від нас росіяни так втікали, що ми особливо й попрацювати не встигли…», — ділиться спогадами Клевер, колишній працівник галузі ІТ.
Одне з найбільш жорстких випробувань – бої у Серебрянському лісі на Луганщині. Навіть сьогодні, на охопленій боями Куп’янщині, вони згадують Кремінський напрямок.
«Серебрянський ліс…Там була «дорога смерті», і вона ж – «дорога виживання». Ми по ній одній їздили. Ліворуч, праворуч — міни. На узбіччі – машини згорілі. Одна дорога, яка весь час прострілювалась. І ми з побратимами виконували завдання – їздили на бойові позиції», – згадує гвардієць Іванович. До повномасштабного вторгнення займався агробізнесом.
Проте найважче, розповідають гвардійці у Кліщіївці під Бахмутом. За нашими захисниками там полювали ворожі дрони-камікадзе. Дорога до позицій — складна й небезпечна у будь-яку пору доби.
«Це така абсолютно знищена місцевість, і дуже довга дорога, постійно криють всім, чим можна. Їхній«тренд цього сезону» — КАБи таFPV,це — «тренд цього сезону». Постійно на межі смерті працюєш. Дійшов, а найважче це дійти до позицій, і буває — впав в той погріб і думаєш — все нормально, я вдома, я дійшов якось — якимось дивом», – розповідає Клевер.
«Випрацюємо боєкомплект за день, а вночі треба його поповнити. Ходили пішки за 2,5 км. Все наносили, спали по годині, по дві. Незважаючи ні на що! І знову зранку працювали», – доповнює побратима мінометник Іванович.
Зараз мінометники-гвардійці воюють на Куп’янському напрямку. Радіють, що мали час добре замаскувати та облаштувати позиції. Щоб почати вести вогонь по ворогу, їм потрібно кілька хвилин. Працівник IT галузі за мирного життя, мінометник з позивним Клевер говорить, що набуті за мирного часу знання з математики допомагають вести вогонь більш влучно.
«Ти постійно рахуєш кути, ти маєш розуміти, що таке полярні координати. Чому точка наведення, якщо вона близько, не працює на великих кутах. Це треба рахувати синус або тангенс. Математика! А фізика це більше для цікавості. От, як летить міна, наскільки вона високо підлітає. Ага — там сильний вітер!» – пояснює Клевер.
Вдома на Івановича чекають п’ятеро дітей. Вони пишаються батьком і це допомагає йому триматись у важких боях. Клевер своєю чергою мріє повернутися до квантового програмування та почати працювати зі штучним інтелектом.
Відділення інформації та комунікації Східного Харківського територіального управління НГУ
Відео команди телеканалу «Прямий»:
