«Мотивацію мою підтримує борг перед людьми, які віддали своє життя, щоб ми могли жити, працювати й продовжувати боротьбу», — говорить бойовий медик на псевдо Кеп. Його історія — це приклад того, як шлях до армії може бути непростим, але цілеспрямованість і любов до України допомагають долати всі труднощі.
Його шлях до війська розпочався наприкінці 2015 року. На той момент Кеп повернувся з-за кордону, щоб долучитися до українського війська і боротися за наші землі.
«Як тільки зміг закрити свої справи, я одразу приєднався до бригади «Азов». Там за мене вирішили, ким я стану в майбутньому», — згадує він.
Молодому хлопцю тоді запропонували стати медиком. Спочатку він відмовився, згадує: «Я казав тоді, я приїхав воювати, а не сидіти в посадці й чекати поранених». Але його наставник пояснив, що бойові медики не просто надають допомогу, а й беруть участь у бойових діях. «Мені це сподобалося. Я люблю робити трохи більше, ніж решта. Так я став бойовим медиком», — каже він.
Свою службу він почав на сході України, беручи участь у бойових операціях.
«Моя робота була не лише у тому, щоб надавати допомогу пораненим, а й працювати пліч-о-пліч із побратимами. Усе, що я знаю і вмію тепер, я навчився у тих умовах, в тих боях».
Один із найбільш пам’ятних моментів для Кепа стався під час евакуації пораненого з лісу, коли група наштовхнулася на ворожу ДРГ.
«У нас було мало боєкомплекту, але ми створили ілюзію чисельної переваги, постійно стріляючи й здіймаючи шум. Вдалося не лише дістатися до нашого хлопця, а й витягнути його до безпечного місця».
Інший випадок трапився біля Докучаєвська. Окрім пораненого побратима, Кепу довелося евакуювати ще й собаку, яка тримала позицію разом із його хлопцями.
«Вона була поранена, і ми не могли її залишити. Це був обов’язок, і це була частина нас».
Зараз Кеп навчає бойовій медицини мобілізованих і добровольців. Він викладає курс Combat Life Saver Course – ТССС, який базується на стандартах НАТО: «Цей курс має знати кожен боєць, адже він рятує життя».
Серед головних порад для новачків він називає самопідготовку:
«Інструктори дають багато інформації, але ви маєте працювати самостійно, повторювати перед сном, готуватися. Ці два місяці навчання можуть стати вашою перепусткою до життя під час бойових дій».
