Про бій з ворогом він розповідає використовуючи такі слова як «жорсткий», «гарний» чи «красивий». Водночас чесно зізнається: «страшно, але красиво». Це військовослужбовець 2 Галицької бригади на псевдо Меч, який зараз разом з побратимами виконує завдання на Донецькому напрямку.

«У мене було чотири виходи і чотири жорсткі бої. Вийшли ми дуже гарно, красиво. Думаю: «все буде спокійно, якось плюс-мінус». В третій ночі, коли частина з нас заснула, а інші хлопці вели спостереження — нам прилетіло з танка якраз у бліндаж. Раз, другий, третій. Також працювали по бліндажу fpv. Противник намагався розібрати наш бліндаж».

Під час одного з ворожих штурмів Меч був поранений. Тоді в окопах перебувало сім гвардійців.

«Приїхала Беха. Окупанти вигрузилися і одразу скочили в окоп. Почали нас закидати гранатами, почався стрілецький бій. Я отримав поранення осколками в руку та щоку. Навіть у чолі був осколок».

Меч розповідає, що головне, аби ніхто у підрозділі не падав духом. Він переконаний, що кожен, хто бачить сум чи тривогу побратима, має його підтримати і підняти настрій.

«От ротний у нас. Я з ним недавно був на позиціях. Стояв поруч і стріляв з усього: з РПГ, кулемета, знищував окупантів. І просто приємно бути поруч з такою людиною. Поруч з таким ти духом ніколи не впадеш. А було і таке, що хлопці падали духом, то я мусив їх підтримати. Бо якби вони занепали духом, то і я би теж не втримався».

Гвардієць розповідає, що навіть під час евакуації поранених намагався їх розвеселити. Таким чином хлопці відволікались і вже потім, після евакуації, дякували.

«Нещодавно довелось півтора кілометра під мінометним обстрілом бігти. Біжу і думаю: ну, завалять, так завалять. Страшно, звісно. Але ти ж знаєш: «треба!». Якщо не ти, то тебе. Потім небезпека минає і намагаюсь усе згадувати зі сміхом».

Більше, про бойовий шлях гвардійця 2 Галицької бригади НГУ, на псевдо Меч у відео: