Боєць 35 Сумського полку Національної гвардії України Андрій у війську вже 4 роки. З перших днів війни гвардієць стримував ворога на Луганщині, боронячи місто Рубіжне та його околиці. Нині разом з побратимами стримує ворога на Куп’янському напрямку.
Інтенсивність бойових дій на цьому напрямку, каже Андрій, як і тактика ворога, подекуди незрозумілі. Тільки починає світати, тут одразу працює все.
«По наших позиціях летить все – КАБи, ракети, артилерія, стрілецька зброя. Вони не мають жодних проблем зі снарядами, не мають проблем зі зброєю, тому не шкодують нічого. Звісно активно працюють fpv-дрони. То взагалі найпопулярніша їхня зброя тут. Щодо якоїсь тактики у ворога – її або немає, або я не розумію її. Нерідко це якийсь хаос – то вони намагаються наступати без артпідготовки, то йдуть повноцінним комбінованим штурмом, то працюють лише fpv. І так може бути безперервно днів зо три, потім на кілька днів тиші, і далі все повторюється».
Та найтяжче, зізнається гвардієць, їм дається не тримати позицію, а дійти до неї, адже вона завжди під ворожим оком: чи то ударні БПЛА чи fpv-дрони. А шляхи відходу противник руйнує КАБами та ракетними ударами. А ще, каже боєць, історії про те, що ворог свідомо полює на певні категорії наших військових, дійсно правда. Переконує з власного досвіду – медеваки для них в пріоритеті.
«Ворог не гребує нічим, тому медики на війні – під їх особливим прицілом. Якщо вони знаходять наш медевак, який їде «витягувати» хлопців чи вже повертається з пораненим – в нього летить все, що є у їхньому розпорядженні. У цьому і є головна проблема, бо часто нашу техніку ворогу вдається виводити з ладу, і поранені хлопці можуть втрачати дорогоцінні хвилини, чекаючи на евакуацію».
Андрій говорить – тут, як й на будь-якій лінії зіткнення, продовжують лишатися місцеві мешканці. Звісно, у відносній безпеці від фронту, однак, небезпека чатує на них щохвилини.
«У містах та селах поблизу лінії фронту чи навіть майже на самій лінії продовжують лишатися люди, які не хочуть лишати свої домівки. Тут у них особлива, подвійна мотивація лишатися і за можливості допомагати нашим хлопцям — два роки тому вони вже були в окупації. Вони пережили ту нечисть, відтак вірять у міць та силу наших військ. Інколи їхня сила та відношення до війни підбадьорює та мотивує. Тут поряд з ними можуть падати КАБи, а вони продовжують працювати на огороді наче нічого й не трапилося».
Маючи досвід участі в бойових діях на початку війни та зараз, гвардієць аналізує та порівнює нинішній бойові дії та на початку повномасштабного вторгнення.
«Ми тримали оборону Рубіжного з лютого 2022 року. І зараз даємо відсіч ворогу тут, на Харківщині. Війна дуже змінилася за ці два з половиною роки. У першу чергу через високу інтенсивність бойових дій та застосування різноманітних інновацій. Знаєте, складно, мабуть, морально знаходитися на позиції, коли ти чуєш десь поряд цей дрон і не розумієш – він працюватиме по тобі зараз чи може прилетить до тебе через годину або завтра. Однак, зміни у веденні бойових дій не змінюють наше ключове завдання – перемогти».
Служба інформації та комунікації 35 Сумського полку НГУ
