Гвардієць чернівецького підрозділу Національної гвардії на псевдо Гуцульчик до великої війни був будівельником і часто їздив за кордон на заробітки. В один момент чоловік вирішив повернутися, щоб пожити вдома з близьким і ріднею. Проте довго бути з рідними не вдалося. Почалася велика війна і чоловік пішов у військо, щоб захистити рідну землю.
Зараз Гуцульчик воює зі своїм підрозділом на Покровському напрямку. Хлопці обороняють позиції і відбивають безкінечні штурми окупантів. Гуцульчик розповідає, що передумовою вдалої оборони є правильне облаштування позицій. Глибини, ширина, перекриття – все це повинно плануватися і будуватися з думкою про безпеку і маневреність особового складу.
Облаштування позицій – це важка праця, яку бійці виконують практично щодня, адже позиції змінюються, а після відбитого штурму завжди є що відновлювати. Зрештою, ніщо не скасовує базовий принцип піхоти: хочеш вижити — копай. «Чим глибше копаєш – тим спокійніше» — коротко формулює Гуцульчик і додає, що після тяжкої роботи руки чи ноги можуть буквально затерпати від перевтоми.
Гвардієць зізнається, що, коли ти на позиціях, то перед сном найчастіше думаєш про сім’ю. Впродовж дня у тебе немає часу на роздуми про дім, адже треба концентруватися на роботі. Натомість, у час короткого відпочинку, людина згадує найдорожчих.
Більше про гвардійця чернівецького підрозділу на псевдо Гуцульчик, дивіться у відео:
Група інформації і комунікації Західного ТУ НГУ



