21-річний гвардієць на псевдо Арарат проходить службу в лавах 11 бригади імені Михайла Грушевського на посаді гранатометника. Підписав контракт ще до початку повномасштабного вторгнення, і до сьогодні постійно підвищує військову майстерність, аби влучно нищити ворога.
«Спочатку я не вірив, що справді почалась війна, але коли видавали набої та обмотували стрічками, тоді все стало зрозуміло. Були незвичні, незрозумілі для мене відчуття, але допоміг колектив. У нас кожен поважає один одного. Ми, як велика сімʼя», – ділиться гвардієць.
Артем запевняє, що на передовій дуже велику роль відіграє рівень знань, професійні навички та згуртованість підрозділу.
«Тренування у нас проходять кожного дня. Вони включають тактичну, вогневу, фізичну, професійну психологічну підготовку, а також тактичну медицину та інше. Це виснажливо, але вкрай необхідно, щоб підтримувати себе в постійній бойовій готовності. Інакше до війни адаптуватися неможливо», – розповідає гвардієць.
Військовий виконував бойові завдання на херсонському напрямку. Відбивав штурми окупантів, працював на лівому та правому берегах Дніпра.
«Одне з наших завдань — контролювати протоку, для того, щоб окупанти не могли зробити висадку. Це небезпечно і надзвичайно відповідально. Тут ти розумієш, як багато може статися страшного, якщо ворог прорветься», – каже боєць.
Арарат розповідає про випадок, коли разом з побратимом йшли до своїх позицій та почули ворожий дрон. Його звук ставав все ближче. Чоловіки почали бігти в напрямку будинку, стрибнули у вікно та зайшли у сусідню кімнату. Лежачи на підлозі, Арарат спочатку подумав, що дрон український, але коли поблизу пролунав вибух, все стало зрозуміло.
Пізніше по гвардійцях почав працювати міномет, за наводкою ворожого дрона. Перший снаряд упав метрів 20 від них, другий метрів 5, та потрапив у трансформаторну будку, де почалось займання. Скориставшись цим моментом, бійці змінили позицію. Так, гвардійці перебігали від укриття до укриття, поки не вийшли до безпечного місця.
Артем завжди й у всьому підтримує побратимів. Адже тільки сила волі та незламний дух можуть врятувати у складних ситуаціях. Він, як і кожен українець, мріє про найскорішу Перемогу Батьківщини.
«Я бажаю, щоб ця війна вже закінчилась та ми перемогли. Хочу приїхати додому й обійняти близьких для мене людей. Бажаю кожному українцю здоров’я та мирного неба над головою, ми обов’язково переможемо та заживемо у вільній, незалежній, квітучій державі», – підсумовує Арарат.
Воїни гвардійці мужньо боронять Україну. Ворог буде розбитий!
Група інформації та комунікації Південного Одеського ТУ
