Кнігніцький розповів про свої враження та досвід рятування поранених. Під час обстрілів і вибухів мін він багато разів ставав на межу між життям і смертю, не звертаючи уваги на небезпеку. Навіть у найтемніший час він своїми силами витягував поранених зі страшних умов.

“Хлопці розповідали: коли я забігав на позиції по пораненого, то біля мене вибухали міни. А я того не бачив. Коли обстрілювали, було дуже темно від того пороху, земля здіймалася догори. Я спитав: “Де поранений?” Мені вказали. Я одразу почав його витягувати”, — ділиться спогадами Руслан Кнігніцький.

Свою військову кар’єру Руслан розпочав під час повномасштабного вторгнення російських військ на сході України. Це був його перший досвід бойових дій, і він пройшов шлях від звичайного солдата до лейтенанта.

За свою відвагу та героїзм Руслан Кнігніцький був відзначений нагрудним знаком Командувача Національної гвардії України «За доблесну службу», а також нагородою від головнокомандувача Збройних сил України нагрудним знаком “За збережене життя”. Він не рахував, скількох військовослужбовців врятував, але вдень було по два-три евакуаційні виходи, і він безперервно працював, щоб допомогти пораненим бійцям.

“Коли ми приїхали по пораненого на позицію, з’ясувалося, що снайпер йому влучив у нижню щелепу. Йому вже побратими надали допомогу, підв’язали. Поранений був у такому шоці, що ішов самотужки. Попри це ми його страхували. Бо на той момент працювали снайпери, і дуже було небезпечно”, — каже Руслан Кнігніцький.

Його оптимізм та віра у своїх командирів завжди допомагали йому та його товаришам відновити поранених і перевезти їх до безпечного місця. Попри власні травми, отримані на передовій, він планує повернутися до своїх побратимів і продовжити службу в зоні бойових дій.