У 2015-2016 роках криворіжець Євгеній на псевдо Плюсік проходив службу у складі однієї з військових частин Національної гвардії та виконував завдання в районі Широкиного, що на Донеччині. На початку повномасштабного вторгнення рф він не чекав повістки – самостійно прийшов до районного військкомату та приєднався до лав Національної гвардії України. Спочатку був бойовим медиком, тож позивний зберігся навіть коли змінив посаду. У складі стрілецького батальйону виконував завдання у Криворізькому районі, на Херсонщині та Донеччині.

Військовослужбовці Криворізької бригади тримають оборону на лінії зіткнення в районах нещодавно звільнених населених пунктів Донецької області.

«Майже кожну ніч росіяни робили спроби підійти до наших позицій. Інколи це був вечірній час, коли небо починало сіріти й ще зарано було вмикати тепловізор», – зазначає гвардієць.

«Вони хотіли дістатися до своєї спаленої техніки, яку самі ж і замінували дуже великою кількістю вибухівки. Взагалі рівень замінованості територій максимально високий, і росіяни самі рухалися лише дорогою. Були дні, коли вони підходили майже впритул до наших позицій – на відстань до 30 метрів. Ми відкривали вогонь та відбивали росіян назад. Можливо, відходили вони вже не в повному складі», – розповідає Євгеній.

Військовий відзначає – росіян дуже дратувало те, в районі позицій гвардійців постійно «падали» коптери, якими ворог намагався проводити аеророзвідку.

«Обстрілювали і з САУ, і танк під’їжджав, і 120-і міномети, «касетки» – прилітало усе, що можна», – говорить Плюсік.

«Після чергового обстрілу я виглянув з укриття і побачив, що окоп засипало. Перша думка – треба копати. На поверхні землі виглядала каска і я зрозумів, що там побратим», – згадує гвардієць.  Діставши його, він викликав медиків та передав пораненого для подальшої евакуації та лікування. Тоді ж Євгеній і сам отримав осколкове поранення.

Пресслужба Центрального ОТО