Михайло з позивним Мадяр – водій 32 Волинського окремого батальйону Національної гвардії України. Він доставляє все необхідне бійцям, разом із побратимами долає небезпечні фронтові маршрути і, не зважаючи ні на що, підтримує автомобіль в справному стані.
Свій військовий шлях Михайло розпочав ще до повномасштабного вторгнення. Після завершення контракту повернувся до цивільного життя, однак із початком великої війни знову став до лав Нацгвардії. А позивний Мадяр отримав після відпочинку в Карпатах. Згодом воно стало приводом для жартів серед побратимів.
Із позивним пов’язано чимало кумедних ситуацій. Наші хлопці вже звикли, а от коли приїжджаєш до суміжників, іноді виникають цікаві моменти. Тож доводиться підтримувати репутацію відомого побратима й викручуватися на дорогах по повній», – з усмішкою розповідає Михайло.
На фронті водій відповідає не лише за автомобіль і вантаж, а й за безпеку людей, які перебувають поруч. Тому перед кожним виїздом важливо перевірити техніку, а під час руху – постійно стежити за обстановкою.
Велику роль відіграє злагоджена робота екіпажу: штурман, він же старший машини, допомагає оцінювати обстановку та вчасно реагувати на небезпеку. Не менш важлива й ретельна підготовка техніки перед виїздом, адже від цього залежить успішне виконання задачі», – зазначає Мадяр.
Одного разу під час виконання завдання їхній автомобіль почав переслідувати ворожий безпілотник. Рішення довелося ухвалювати за лічені секунди.
Все відбулося миттєво. Помітили, що за нами летить ворожий дрон. Я натиснув на газ, шукаючи можливість уникнути удару, а побратим поруч стежив за обстановкою та підказував, що відбувається навколо. Бачу дерева, різко повернув ліворуч, пролунав вибух… Дрон пролетів і врізався в дерево. Нам справді пощастило, адже все могло закінчитися зовсім інакше», – пригадує нацгвардієць.
Цей випадок Михайло добре пам’ятає. Каже, що в таких ситуаціях особливо важливі досвід, уважність і довіра до побратима, який перебуває поруч.
За час повномасштабної війни в родині Михайла народилося двоє дітей. Вдома на нього чекають найрідніші люди, заради яких він продовжує службу.
В умовах сучасної технологічної війни роль водіїв на фронті не зменшилася, а навпаки – стала небезпечнішою. Від військових водіїв значною мірою залежать логістика, ротації та евакуація поранених. Розуміючи це, ворог полює на військовий транспорт.
Попри небезпеку, гвардійці продовжують виконувати свої завдання: долають бездоріжжя, уникають ударів ворожих дронів, доставляють провізію та боєприпаси, евакуюють поранених. Від їхньої майстерності, уважності та злагодженої роботи залежить забезпечення підрозділів і виконання завдань на фронті.
Група комунікації Західного ТУ НГУ
