Бойовий досвід вимірюється не лише кількістю виконаних завдань. Він складається з рішень, які доводиться ухвалювати під вогнем, із втрат, які залишаються в пам’яті назавжди, і з людей, за яких щодня несеш відповідальність. Офіцер 26 Закарпатського полку Національної гвардії України із позивним Скіф добре знає ціну кожного такого рішення.
Під час одного з бойових виходів він отримав тяжке поранення, пройшов тривале лікування, а після відновлення повернувся на службу. Із власного досвіду чоловік знає: найбільш важливими для бійця є підтримка побратимів та готовність рухатися вперед.
Якось група Скіфа отримала непросте завдання: евакуювати загиблого побратима. Треба було пройти кілька кілометрів посадками під постійною загрозою ворожих дронів.
Гвардійцям вдалося дістатися до місця та евакуювати полеглого воїна. А от дорога назад виявилася складнішою: двоє військовослужбовців, зокрема і Скіф, були поранені й самі потребували допомоги.
Було жарко. Ми – втомлені. Раптом – вибух, і нас двох поранено. Я одразу впав, дістав турнікет і почав собі його накладати. Потім наклали другий турнікет. Так мені врятували і ногу, і життя», – розповідає Скіф.
Евакуаційна команда все ж змогла вивезти усіх з небезпечної зони і доставити на стабілізаційний пункт. Потім були п’ять місяців лікування та реабілітації. Через складність поранення боєць довгий час пересувався лише на милицях. У цей період дуже важливою була підтримка тих, хто поруч.
Товариші щодня мене відвідували, приносили смаколики, телефонували, спілкувалися. Це мене дуже тішило. Звісно, найбільше допомагала дружина», – пригадує гвардієць.
Вона, до речі, однією з перших підтримала рішення продовжувати службу після лікування.
Повернувшись у підрозділ, Скіф отримав звання молодшого лейтенанта і став командиром взводу. Разом із підвищенням зросла й відповідальність.
Офіцер переконаний, що поки війна триває, суспільство не повинно звикати до неї, тож він закликає допомагати війську, приєднуватись до Сил оборони України і захищати країну від загарбників.
Людям слід зрозуміти, що війна не закінчилася, тож треба далі працювати, продовжувати донатити і підтримувати військових. Зараз це – найголовніше», – зазначає Скіф.
Його рішення та вчинки підтверджують ці слова. А досвід гвардійця свідчить: надійні побратими та взаємна підтримка допомагають вистояти, відновитися та продовжувати боротьбу заради кращого майбутнього.
Група комунікації Західного ТУ НГУ
