Новітня російсько-українська війна змусила докорінно переглянути роль снайпера на полі бою. Через постійний нагляд дронів і використання тепловізорів головним стає не стільки влучність, скільки непомітність.

Саме ці чинники стали основою нової моделі підготовки снайперів у Національній гвардії, де навчання тепер розподілене на чіткі етапи – від базових навичок до роботи з надпотужною зброєю. Ключову роль відіграє досвід іноземних партнерів, зокрема інструкторів із Норвегії. Поєднання західних методик із власним бойовим досвідом дає змогу готувати фахівців, здатних ефективно виконувати завдання в найскладніших умовах фронту.

Шлях до майстерності та важких калібрів

Сьогодні у Національній гвардії України успішно функціонують окремі підрозділи снайперів спеціального призначення, які здатні самостійно виконувати складні завдання відповідно до бойового розпорядження. Важливим кроком у становленні снайпінгу як окремої професії стала розробка фахівцями Головного управління НГУ професійного стандарту «Снайпер» у 2023 році. Документ, схвалений Національним агентством кваліфікацій та затверджений наказом командувача НГУ, запровадив градацію вимог до посад снайперів першої та другої категорій, а також інструкторів-снайперів.

Такий підхід дозволив сформувати чітку послідовність просування по службі. Відтоді кожен снайпер може претендувати як на сержантські посади, починаючи з командира відділення, так і на офіцерські, включно з командиром роти. При цьому зростатимуть і вимоги до професійної кваліфікації та рівня підготовки військовослужбовця.

Паралельно з розбудовою структури докорінних змін зазнала і сама система підготовки снайперів, котра з початком повномасштабного вторгнення пройшла шлях від довоєнних методик до сучасної модульної моделі. Якщо раніше основний акцент робили на стандартних навичках – влучній стрільбі та візуальному маскуванні, то нинішні реалії змусили інтегрувати в навчання роботу з високотехнологічним озброєнням та засобами захисту від дронів і тепловізорів.

Для гвардійців, які виявляють бажання стати снайперами, підготовка стартує з фахового відбору, що проводиться після завершення ними курсу базової загальновійськової підготовки. За визначеними критеріями та результатами тестувань обирають найбільш вмотивованих бійців, здатних опанувати цю складну спеціальність.

Навчання структуроване за трьома ключовими модулями, які проходять на базі навчальних центрів НГУ.

Базовий модуль тривалістю вісім тижнів передбачає опанування гвинтівок калібру .308 WIN. Протягом двох місяців гвардійці вивчають теорію – балістику, деривацію, вплив зовнішніх факторів на траєкторію польоту кулі – та відточують свою майстерність на практиці. Особлива увага приділяється тактичній виучці – орієнтуванню на місцевості, обладнанню хибних позицій та злагодженій роботі у складі пари чи групи. Майбутні снайпери вчаться «читати» поле бою, прогнозувати дії ворога та годинами зберігати повну нерухомість, попри будь-які зовнішні подразники чи погодні умови. Після успішного завершення навчання бійцю присвоюється військово-облікова спеціальність «Снайпер» (ВОС 110) та друга кваліфікаційна категорія.

Лише після успішного подолання надскладних етапів навчання та опанування висококаліберних систем снайперу присвоюють найвищу, першу кваліфікаційну категорію

Ті, хто продемонстрував найкращі результати на базовому етапі та набрав високий прохідний бал під час контрольних зрізів, отримують допуск до інтенсивного модуля тривалістю три тижні. На цьому етапі снайпери переходять на калібр .338 LM. Це робота на дистанціях понад 1000 метрів, де відхилення на міліметр на виході перетворюється на значний промах повз ціль. Завершальний етап – це двотижневий підвищений модуль на потужних системах .50 BMG. Гвинтівки цього калібру – це антиснайперська та антиматеріальна зброя, призначена для ліквідації комплексів спостереження, прицільних пристроїв, засобів зв’язку та легкоброньованої техніки на великих відстанях.

На завершальному етапі кожного модуля гвардійці складають іспити, де визначальною є вогнева підготовка. Кожен боєць має право на дві перездачі, проте така можливість залежить від складності конкретної вправи. Крім того, протягом усього курсу проводяться регулярні зрізи знань. Саме успішне подолання цих складних етапів та опанування висококаліберних систем є підставою для присвоєння гвардійцю першої кваліфікаційної категорії. Це свідчить про перехід фахівця на якісно новий рівень – від влучного стрільця підрозділу до фахівця автономної роботи на екстремальних дистанціях.

Досвід показує, що близько 60% слухачів успішно завершують навчання, і цей результат безпосередньо залежить від їхньої цілеспрямованості. Часто кандидати надто романтизують професію снайпера, виявляються не готовими до жорстких вимог, що неминуче призводить до відрахування, – зазначають фахівці служби координації підготовки підрозділів снайперів Головного управління НГУ.

Після випуску за снайперами закріплюються гвинтівки відповідного калібру та тепловізійні приціли, з якими вони тренувалися на заняттях. Це забезпечує ідеальну технічну єдність стрільця та зброї.

У поточному році в Нацгвардії запрацювала програма підготовки інструкторів-снайперів. Її мета – підготувати фахівців, здатних організовувати якісні заняття безпосередньо в підрозділах НГУ. Кожен фахівець, який успішно долає цей шлях, здобуває сертифікат відповідного рівня кваліфікації та відкриває перспективи до подальшого професійного вдосконалення.

Варто зауважити, що програми підготовки снайперів постійно оновлюються з урахуванням реального бойового досвіду. Інструктори залучаються до виконання завдань на передовій і згодом, під час спеціальних зборів, обмінюються здобутими знаннями. Такий підхід робить можливим вносити зміни у процес навчання, щоб він максимально відповідав сучасним умовам війни.

До виконання завдань на передовій і згодом під час спеціальних зборів залучаються інструктори, тому програми підготовки снайперів постійно оновлюються з урахуванням реального бойового досвіду

Україна та Норвегія: ефективний вишкіл та спільний досвід

Підготовка снайперів в Національній гвардії України вийшла на новий рівень завдяки системному впровадженню світових військових стандартів. До 2025 року навчання фахівців НГУ проходило на військових базах шести країн-партнерів: Норвегії, Франції, Німеччини, Польщі, Литви та Латвії. Проте сьогодні ключову роль у професійному становленні снайперів-гвардійців відіграє саме Королівство Норвегія. Співпраця з Національною гвардією цієї країни розпочалася ще у 2023 році й наразі налічує 20 успішних навчальних ротацій.

Загалом з липня 2025 року військовослужбовці НГУ навчаються за шістьма спеціалізованими програмами у тісній взаємодії з інструкторським складом Нацгвардії Норвегії. Підготовка охоплює такі напрями, як снайпінг, підготовка бойових медиків відділення, операторів БпЛА мультироторного типу, вишкіл марксменів (піхотних снайперів, які працюють у складі підрозділу на середніх дистанціях – Авт.), розвиток лідерських якостей молодших командирів та психологічна підтримка бійців. Ці навчальні курси є дієвим інструментом підвищення кваліфікації військовослужбовців, сприяють зміцненню боєздатності підрозділів НГУ під час виконання бойових завдань.

Під час підготовки українські бійці вдосконалюють навички влучного вогню, коригування стрільби, орієнтування на місцевості та обладнання хибних позицій. Суттєва увага при цьому  приділяється розвитку командної роботи. А вишкіл марксменів окремо фокусується на стрільбі з нестандартних позицій та швидкому облаштуванні вогневих точок у динамічному середовищі, максимально наближеному до бойових реалій.

Внаслідок співпраці з норвезькими партнерами підрозділи НГУ отримали не лише сучасну матеріальну базу, а й оновлені методики навчання. Інтенсивний та підвищений модулі, програма підготовки інструкторів-снайперів – усе це було поступово впроваджено спільними із партнерами зусиллями починаючи з 2025 року. Це значно розширило вогневі можливості штурмових груп НГУ, адаптувавши їх до викликів на сучасному полі бою.

У Норвегії навчальний процес побудований за принципом від часткового до загального. Так, на початковому етапі гвардійці опановують тонкощі своїх вузьких спеціалізацій, а на завершальному – відпрацьовують масштабні тактичні вправи, що об’єднують військовослужбовців усіх напрямів підготовки. Таке комплексне злагодження дозволяє вишліфувати взаємодію та координацію дій різних фахівців, що згодом стає вирішальним фактором під час виконання бойових завдань на передовій.

Ще однією особливістю закордонної підготовки є культура зворотного зв’язку. Після кожного дня навчання інструктори та курсанти проводять детальний розбір дій, відкрито обговорюючи помилки та успіхи. Така спільна робота дозволяє оперативно адаптувати навчальні програми під виклики сучасної війни. Водночас іноземні колеги активно переймають унікальний досвід гвардійців, здобутий у боях із технологічно сильним ворогом. Вони аналізують, як українці адаптують стандарти НАТО до реалій масованих артилерійських обстрілів та постійної загрози БпЛА, впроваджуючи ці корективи у власні навчальні програми. Така співпраця не лише пришвидшує досягнення взаємосумісності, а й робить НГУ невіддільною частиною глобальної професійної військової спільноти.

Особливості бойової роботи снайперів

Сьогодні снайпер НГУ працює в умовах, яких ще не знала історія воєн минулого. Визначальним чинником, що докорінно змінив правила гри, став стрімкий розвиток технологій. Якщо раніше позиція снайпера вважалася надійною після ретельного візуального маскування, то тепер цього замало. Сучасні дрони з тепловізорами фіксують температурний слід бійця, тож густа рослинність чи суцільна темрява вже не панацея. Сучасним стандартом є тактика антитепловізійного маскування.

Нині ретельного візуального маскування позиції снайпера замало, сучасним стандартом є тактика антитепловізійного маскування

Використання спеціалізованих виробів – від антитепловізійних плащів до багатошарових наметів, що екранують випромінювання тіла – стало новим стандартом виживання. У Нацгвардії постійно випробовують нові зразки українських та іноземних розробок, шукаючи ідеальний баланс між мобільністю снайпера та його абсолютною непомітністю. І хоча впровадження новітньої тепловізійної оптики дозволяє виявляти противника на великих відстанях, кожен фахівець усвідомлює: у цій технологічній дуелі він і сам залишається пріоритетною ціллю для ворога.

Ще одним критичним викликом стала вразливість снайперської пари перед ударними БпЛА, адже ризик виявлення зростає з кожною хвилиною перебування на позиції. Відповіддю на загрозу стала розробка в Україні спеціальних антидронових набоїв. Вони працюють за принципом хмари: під час пострілу вилітає декілька уражальних елементів, які накривають площу навколо цілі та виводять її з ладу. Підрозділи Нацгвардії вже провели низку успішних випробувань цих боєприпасів. Їхнє застосування дозволяє снайперу збити ворожий дрон, не видаючи власну позицію пострілом з основної гвинтівки. Впровадження таких засобів захисту є частиною стратегії збереження як власного життя, так і побратимів-піхотинців, що воюють поряд.

Попри розвиток технологій, роль снайпера залишається багатогранною. Сьогодні це не лише влучний стрілець, а й «очі» командира – фахівець, який веде розвідку та коригує вогонь у реальному часі. Зрештою, саме поєднання високої фахової майстерності та сучасних засобів ураження перетворює кожне завдання сучасного покоління снайперів НГУ, як і раніше, на процес ліквідації ворога.

За матеріалами видання «Гвардія»