— Граната! — кричить інструктор групі бійців, які накладають турнікет на кінцівку «пораненого» побратима, та жбурляє під ноги муляж. Гвардійці миттєво розосереджуються та падають на землю. У сусідньому класі інші новобранці в окулярах віртуальної реальності стріляють по дронах з використанням макета гладкоствольної рушниці. А в аудиторії через стінку для особового складу проводять лекцію із основ національної ідентичності. Саме так в одному з навчальних центрів НГУ минають робочі будні курсу базової загальновійськової підготовки — ретельно продуманої системи, що крок за кроком готує вчорашнього цивільного до реалій сучасної війни. Ворожій армії, чия тактика — закидання противника гарматним м’ясом, Україна протиставляє якість. Якість зброї, невпинний розвиток технологій і насамперед якісну підготовку тих, хто поповнює лави війська.

Програма БЗВП зазнала вже п’ять редакцій. Нині курс підготовки становить 57 днів

З чого все починалось

На зорі відродження Національної гвардії у березні 2014 року систему підготовки новобранців довелося будувати заново. На той момент російські «зелені чоловічки» вже окупували Крим, а на Донбасі вороги разом із колаборантами захоплювали адмінбудівлі та розгортали терор. На загрозу потрібно було реагувати негайно.

Військовослужбовці внутрішніх військ, на базі яких була створена Національна гвардія, мали підготовку, сфокусовану на охороні громадського порядку, охороні важливих об’єктів, конвоюванні підсудних та засуджених, але не розраховану на участь у бойових діях. Вчорашні ж активісти Революції гідності, з яких формували резервні батальйони НГУ, у кращому випадку мали за плечима строкову службу в далекому минулому. А в багатьох не було навіть і її. Тож для добровольців на базі 1 Президентської бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка НГУ було організовано чотиритижневий базовий вишкіл під керівництвом начальника управління бойової підготовки Головного управління НГУ генерал-майора Сергія Кульчицького — у майбутньому Героя України (посмертно). Курс завершувався коротким бойовим злагодженням, після чого бійці одразу вирушали на схід. «Закріплювати матеріал» доводилось уже на неоголошеній війні…

З часом, у зоні проведення АТО бійців, призваних по мобілізації на особливий період, поступово замінили військовослужбовці за контрактом. Їхня підготовка, як і військовослужбовців строкової служби, збільшилася в термінах і стала більш системною. Відповідно до чинної на той час програми підготовки поповнення, новобранці проходили шеститижневий початковий вишкіл на навчальних зборах і ще два тижні додаткової підготовки безпосередньо у своїх підрозділах.

Лютий 2022 року назавжди скасував звичний до того стан справ. Коли російські колони, розтягнуті на десятки кілометрів, сунули вглиб країни, а тисячі добровольців стояли у чергах до ТЦК, часу на їх навчання катастрофічно не вистачало. Проте й зовсім непідготовлених людей на передову не кидали.

У нашому навчальному центрі підготовка особового складу здійснювалась по десять годин на день, сім днів на тиждень. Зрозуміло, що все засвоїти в таких умовах неможливо, проте інструктори намагалися дати максимум, — згадує старший офіцер відділення планування та організації навчальної роботи одного з навчальних центрів НГУ підполковник Ігор Шандиба.

Так тривало майже пів року. За цей час з’явилося розуміння, на чому в процесі підготовки слід зробити акцент, де теорію потрібно замінити практикою, а що взагалі зайве. І вже з 2023 року новобранців почали готувати ретельніше, з урахуванням останнього бойового досвіду, асам курс навчання став становити календарний місяць. Кардинальні зміни відбулися у червні 2024 року, коли в Національній гвардії запровадили програму базової загальновійськової підготовки. Відтоді програма зазнала вже п’ять редакцій — щоразу з урахуванням змін на фронті та нових викликів війни. Нині курс підготовки в системі БЗВП становить 57 днів.

Коментуючи розвиток системи підготовки особового складу в інтерв’ю, даному наприкінці 2025 року, командувач Національної гвардії України генерал-майор Олександр Півненко зазначив, що порівняно із 2022 роком спроможності щодо підготовки особового складу НГУ зросли у шість разів.

У навчальному центрі є тренажери-симулятори всіх видів озброєння. Коли рекрутів навчають штурмувати населені пункти, в навчальному центрі для цього вибудовані і спеціальні містечка, і дрони використовуються в обов’язковому порядку. Будуються траншеї, щоб навчати штурмувати їх, кіллхауси — щоб кожен піхотинець умів грамотно зачистити будівлю. Є досвідчені інструктори, є системність, є сталість, — підкреслив генерал-майор Півненко.

Війна диктує зміни

Нинішній курс БЗВП — це принципово інший рівень підготовки, а збільшення його терміну дозволило суттєво поглибити вивчення ключових дисциплін у порівнянні з попереднім. Так, військово-медична підготовка тепер триває 36 годин замість 24, військово-інженерна — 36 замість 30, а військова топографія — 14 замість 8.

Навчальна програма побудована за модульним принципом. Додано елементи підготовки із застосування та протидії дронам, опанування основ радіоелектронної боротьби та кібербезпеки, методів виживання в екстремальних умовах, тренування на тренажерах віртуальної реальності. Суттєво зросла й кількість та інтенсивність бойових стрільб. Так, нині на підготовку одного військовослужбовця на БЗВП передбачено 1562 патрони усіх видів. Це вдвічі більше порівняно з 2023 роком і в чотири рази — у порівнянні з довоєнними роками.

Незалежно від майбутньої посади, однакову базову загальновійськову підготовку проходять усі новобранці Національної гвардії — і мобілізовані, і контрактники. Заняття проходять шість днів на тиждень попри дощ, сніг чи спеку, неділя — вихідний. Програми та вимоги однакові для чоловіків і жінок.

Водночас сама система підготовки доволі гнучка. Наприклад, для бійців, які не проходили БЗВП, але мають бойовий досвід, передбачений двотижневий інтенсив. Для гвардійців, придатних до служби в підрозділах логістики, зв’язку, забезпечення і охорони, чекає скорочений 30-денний курс без надмірних фізичних навантажень.

Програма БЗВП складається з трьох етапів: триденний ознайомчий курс, 38 днів індивідуальної підготовки та 11 днів дій у складі відділення й взводу. Фінальним акордом стає комплексне тактичне заняття (КТЗ) — свого роду іспит у вигляді тридобового польового виходу. Під час останнього військовослужбовці відпрацьовують усе засвоєне протягом періоду підготовки. А безпосередньо перед залученням до бойових дій проходять ще адаптаційний курс у своїх військових частинах тривалістю не менше 12 днів.

Нині на підготовку одного військовослужбовця на БЗВП передбачено 1562 патрони усіх видів

Легко не буде!

Коли рекрут прибуває до навчального центру, на нього чекають формальності, без яких на службі не обійдешся. Анкетування, медичний огляд, отримання зброї, форми та екіпірування. Далі стартує адаптаційний період. Інструктори поступово вводять новобранців у ритм служби, пояснюють правила безпеки й поведінки, зміст курсу, знайомлять зі статутами Збройних Сил України та нормами міжнародного гуманітарного права. Так, саме тими правилами війни, яких українські воїни дотримуються попри все, навіть у найважчих умовах. Вже з перших днів вони звикають до того, що служба вимагає уважності й чіткого виконання вимог.

Невипадково одним із перших навчальних предметів стає національно-патріотична підготовка. Досвід війни давно довів: ідеологічно вмотивоване військо воює ефективніше. Тоді як боєць без розуміння, заради чого він узяв зброю і зносить тягар війни, може стати слабкою ланкою в підрозділі. Торік предмет суттєво доповнили з урахуванням досвіду хорунжої служби 1 корпусу НГУ «Азов».

Ми робимо акцент на формуванні у бійців відчуття української ідентичності та розумінні того, що ця війна — не за лінії на мапі, а за право існувати, як нація, — розповідає один із розробників навчальної програми — представник департаменту професійної підготовки (J-7) Головного управління НГУ полковник Василь Дудурич.

Максимально високі вимоги на БЗВП — і до опанування навичок надання тактичної догоспітальної допомоги — тих, що можуть урятувати життя як самому воїну, так і побратимам. Новобранці навчаються діяти згідно з алгоритмами M.A.R.C.H. та P.A.W.S. — універсальними протоколами допомоги в бойових умовах, розробленими військовими медиками армій країн НАТО. Перший передбачає вміння зупиняти масивні кровотечі, забезпечувати прохідність дихальних шляхів, закривати проникаючі поранення грудної клітки, виявляти порушення кровообігу та ознаки гіпотермії. Другий алгоритм допомагає стабілізувати пораненого та підготувати його до евакуації — знеболити, провести профілактику інфекцій, перев’язку відкритих ран і фіксувати переломи. А таке вміння, як накладання турнікета взагалі відпрацьовується, допоки руки новобранців не починають працювати на автопілоті.

Але одна справа відпрацьовувати вправи у навчальному класі, а інша — надавати допомогу в умовах реального бою, коли товариш стікає кров’ю, а земля здригається від вибухів. Тому під час тренувань новобранці відпрацьовують різні сценарії — під час наступу й оборони, під вогнем та на етапі евакуації. Вага «пораненого» бійця у спорядженні, зі зброєю та боєкомплектом може сягати за сто кіло — його навіть перевернути непросто, не те що нести. На додачу у будь-який момент під час «евакуації» під ноги з дрона можуть скинути муляж гранати. І тут важливо не розгубитися і діяти правильно.

Спеціальна група з числа інструкторів з бойової підготовки за напрямками застосування БпЛА регулярно влаштовує такі «сюрпризи». Під час БЗВП дрони дзижчать у небі постійно. Легко не буде! Завжди треба бути готовим до різних несподіванок на війні, — пояснює полковник Дудурич.

Ось так зайвий раз підтверджується стара істина, що піт під час навчань економить кров у бою.

В стресових умовах у людей найкраще проявляються лідерські якості

Універсальні солдати

Ще одна навичка, що рятує життя на полі бою і є обов’язковою для кожного гвардійця, — знання топографії. Аби вступити у стрілецький бій, піхоті часто доводиться долати 7—15 кілометрів так званої kill-зони, яка повністю контролюється противником з повітря. Та й щоби просто вийти на визначену точку на незнайомій місцевості, потрібно вміти читати карту. А ще — орієнтуватися в різних системах координат і розуміти різницю між магнітним та істинним азимутами. Аби скласти іспит з топографії, потрібно пройти по контрольних точках в густому лісі лише з картою і компасом. Жодних GPS-навігаторів, котрі на фронті радше демаскують, ніж допомагають.

А після виходу з лісу пройдений маршрут слід відобразити на планшеті у графічно-розрахунковому комплексі «Кропива» та передати схему руху інструктору через захищений месенджер MilChat. Знання цих програм — обов’язок кожного новобранця, адже сучасну війну неможливо уявити без цифрових технологій. А ще — без захисту тактичних даних, які стосуються ведення бойових дій. Радіоелектронна боротьба та основи кібербезпеки — ще один із нових предметів БЗВП. Ворог активно працює в кіберпросторі, намагаючись зламувати гаджети, перехоплювати зв’язок, відстежувати спілкування і настрої військових. Тож новобранців з першого тижня вчать, як зробити так, щоб звичайний смартфон чи неправильно налаштована радіостанція не стали причиною витоку інформації або «засвіченої» позиції. У сучасній війні таке мислення не менш важливе, ніж влучна стрільба.

А от блок вогневої підготовки починається зовсім не зі стрільбища. Спершу новобранці відточують навички поводження зі зброєю та виконують вправи зі стрільби на тренажерах вогневої підготовки UNITS та інших комплексах. Реалістичні макети зброї імітують стрільбу по екрану майже як у комп’ютерній грі. Але це не розвага — так відпрацьовують моторику, точність і швидкість реакції без витрат боєприпасів. Подібні тренажери використовуються в багатьох країнах і за їх допомогою бійці покращують влучність на реальних стрільбах. Втім, і реальних патронів на БЗВП не шкодують.

Настріл тепер просто шалений, якщо порівнювати з минулими роками — до 1200 бойових патронів на кожного на весь курс підготовки, — зазначає підполковник Ігор Шандиба.

Загалом новобранці опановують все, що є на озброєнні стрілецького відділення — автомати, кулемети, протитанкові гранатомети тощо. Вогнева підготовка поступово переходить у тактичну. Перед тим як узятися до основ оборонного та наступального бою, особовий склад вчать правильно пересуватися у складі групи як пішки, так і на транспортних засобах. Використовуються різні локації — відкрита місцевість, ліс, населений пункт, дорога. При цьому інструктори зненацька влаштовують засідки з використанням світло-шумових гранат та страйкбольної зброї. Лише від швидкості реакції бійця та правильно зайнятої позиції залежить чи «підставить» він групу, чи «виживе». Також новобранців навчають діяти без паніки під час занять із подолання так званої танкобоязні — коли над ними проїжджають бойові броньовані машини.

Заняття проходять шість днів на тиждень попри дощ, сніг чи спеку

Протидія дронам і психологічна підготовка

Головна загроза на фронті сьогодні — не стрілецька зброя, гранати чи навіть танки, а ворожі безпілотники. Саме тому чи не найбільше уваги на БЗВП приділяють протидії дронам. Для початку бійців тренують на інноваційних VR-тренажерах «Дронобій». Боєць одягає окуляри віртуальної реальності, бере в руки макет гладкоствольної рушниці і опиняється у змодельованому бою під нальотом FPV. Дрони атакують з різних ракурсів, різко змінюють траєкторію, ховаються за перешкодами — усе максимально наближено до реальності. Система враховує не лише балістичні характеристики різних типів боєприпасів, а й навіть вітер і освітлення. Таким чином відточується не лише влучність, а й здатність діяти в стані сильного стресу.

Наступний етап — антидронова смуга на полігоні. Там, поміж будівель, дерев і окопів кружляють справжні FPV-дрони з небойовим навантаженням. Завдання бійців — відстрілювати їх із реальної зброї холостими набоями.

Лише на практиці можна навчитися розрізняти на слух звук дрона із боєприпасом, і порожнього. Зрозуміти, як він маневрує і заходить на ціль, — пояснює полковник Дудурич.

Зрештою рекрути навчаються не лише протидіяти дронам, а й працювати з ними. До пульта допускають тих, хто виявив здібності та бажання опановувати FPV: вони проходять базову підготовку з керування й підіймають дрон у повітря. Гвардійці на «нулі» не повинні чекати, поки на допомогу прилетить дрон суміжного підрозділу БпЛА. Вони самі мають уміти застосувати FPV для відбиття штурму.

Утім сучасна війна випробовує не лише вміння працювати з технікою, а й внутрішню стійкість воїна. Саме тому у програму БЗВП включено курс операційної стресостійкості, який входить до системи підготовки армій країн членів НАТО. Українські інструктори запозичили його від колег з Національної гвардії Королівства Норвегія. Новобранців навчають розпізнавати власні стресові реакції, швидко відновлювати концентрацію після різного роду травмуючих подій, діяти в умовах перевтоми та постійної небезпеки. Особливу увагу приділяють технікам швидкого заспокоєння — контролю дихання, приборкання паніки, підтримки побратимів та виведення їх зі стану гострого бойового стресу.

Одним із ключових елементів БЗВП, що допомагає подолати страх і вчить контролювати емоції, є психологічна смуга перешкод. Новобранці долають рови з водою, руїни будівель, стіни з колод, підіймаються по канату й повзуть у багнюці під колючим дротом. У цей час поруч палають автомобільні шини, вибухають імітаційні заряди, над головою лунають холості постріли й проносяться FPV-дрони.

Для якомога більшої реалістичності по всій смузі розкидаємо нутрощі тварин, які нам постачає сусідня скотобійня. Процес гниття цих «навчальних матеріалів» починається майже одразу, тож запах стоїть іще той! Навіть у такий спосіб ми намагаємось підготувати бійців до жорстокої реальності передової, — коментує підполковник Ігор Шандиба.

Увесь час за новобранцями уважно спостерігають психологи, аналізуючи їхню реакцію та поведінку. Хтось впадає в ступор, а хтось, попри втому, підставляє плече побратимам. А ще в таких стресових умовах у людей найкраще проявляються лідерські якості.

Загалом, якщо порівнювати нинішній стандартний курс БЗВП з підготовкою військовослужбовців до повномасштабного вторгнення, то подібним насиченим тренувальним процесом могли похвалитися хіба підрозділи спеціального призначення. Нині ж бійці звичайних піхотних підрозділів опановують основи виживання, розвідувальну підготовку, інженерну справу, радіаційний, хімічний і біологічний захист. Адже уміння за секунди вдягнути протигаз чи загальновійськовий захисний комплект не формальність, а питання виживання. В умовах, коли ворог застосовує на фронті отруйні гази, нехтуючи міжнародними конвенціями, кожен має бути готовим до найгіршого сценарію. Інструктори, які самі пройшли важкі бої, можуть про це багато розповісти з власного досвіду.

Тісно переплетена з іншими дисциплінами і фізична підготовка. Марш-кидки, перебіжки, віджимання, метання гранат, розвантаження ящиків з боєприпасами можуть використовуватися як елементи на різних етапах підготовки. В обов’язкову програму також входять рукопашний та ножовий бій. В епоху дронів це може здатися архаїкою, але на війні автомат завжди може заклинити і ліквідовувати ворога, що підійшов впритул, доведеться холодною зброєю, або й голіруч.

Від того, як рекрут проявить себе на БЗВП, багато в чому залежить його подальший шлях у війську

Перевірка якості підготовки

Навчаючи інших, інструктори БЗВП постійно вдосконалюють і власні знання та вміння. Їх періодично залучають до проведення занять у тилових районах зони ведення бойових дій, де вони обмінюються досвідом з інструкторами підрозділів, що виконують бойові завдання. Усе, що показує практичну ефективність на фронті, негайно впроваджують у навчальний процес рекрутів.

Своєрідним випускним іспитом є триденний польовий вихід наприкінці курсу. Це повноцінне відпрацювання бойових сценаріїв з розвідкою, використанням захищеного зв’язку і планування у програмі «Кропива». Рекрути відпрацьовують зачистку окопів, штурм будівель, оборону опорного пункту в поєднанні з відбиттям засідок, ухилянням від дронів та евакуацією «поранених». Вогонь ведуть за допомогою системи лазерної імітації стрільби MILES: обладнання кріпиться до зброї та спорядження бійців, а кожне влучання чи промах фіксує електроніка.

Інструктори ж помічають геть усе, виставляючи бали успішності і, зрештою, — підсумкову оцінку. Кожному новобранцю видають картку обліку виконання ним основних заходів БЗВП, а командир навчального підрозділу складає службову характеристику: зазначає, які здібності й особисті якості проявив гвардієць і на яку посаду його доцільно призначити.

Якщо людина в цивільному житті працювала водієм вантажівки, її досвід знадобиться на посаді водія. А кому добре дається керування дроном — може стати оператором БпЛА. Від того, як рекрут проявить себе на БЗВП, багато в чому залежить його подальший шлях у війську, — каже полковник Василь Дудурич.

Після завершення БЗВП випускники здобувають військово-облікову спеціальність «Стрілець». А поза цим, пройшовши таку системну підготовку, кожен з них — це гарантовано вмілий боєць, готовий бити ворога, виживати у складних умовах і знати серцем заради чого воює.

За матеріалами видання «Гвардія»