Андрій Лукашков народився 22 червня 2002 року в смт Калинівське Херсонської області. У 2007 році з родиною переїхав до м. Кривий Ріг. Після закінчення школи вступив до Криворізького центру професійної освіти, металургії та машинобудування.
У 2021 році був призваний на строкову військову службу до військової частини 3017 НГУ. Повномасштабне вторгнення Андрій зустрів одразу після складання Військової присяги. З перших хвилин вторгнення, не вагаючись, розпочав виконання бойових завдань щодо відсічі та стримування збройної агресії російської федерації на території міста Харків та Харківської області.
Набуті в лавах НГУ військові навички поєдналися з успішним бойовим досвідом. Влітку 2023 року, за власним бажанням гвардієць перевівся для подальшого проходження служби до військової частини 3056 Національної гвардії України до міста Херсон, захищати рідну Херсонщину. В серпні того ж року пройшов курс спеціальної підготовки, а в березні 2025 року пройшов навчання за кордоном для присвоєння військового звання «молодший сержант».
У складі зведених підрозділів сил оборони Андрій безпосередньо залучався до виконання бойових завдань по зачистці лівого берега річки Дніпро від підрозділів окупаційних військ. Захищаючи Херсонщину та знищуючи ворога Андрій неодноразово отримував поранення. Не зважаючи на травми, завжди продовжував виконувати бойові завдання, і навіть відмовлявся від евакуації, не бажаючи лишати побратимів. Пройшовши реабілітацію після контузій і травм він одразу повертався у стрій.
Бувши командиром відділення, Андрій провів безліч успішних операцій зі знищення техніки противника, використовуючи як мінування виявлених маршрутів руху підвозу боєприпасів, так і в прямих сутичках, використовуючи гранатомет. Ворога Андрій знищував також безліч разів, здійснюючи штурмові, розвідувальні дії та утримуючи ворожі наступи.
Поранення на фронті – це, на жаль, невід’ємна частина бойових дій. Молодший сержант Лукашков врятував життя десяткам побратимів, евакуюючи їх під постійними артилерійськими обстрілами та оперативно надаючи першу медичну допомогу. Наприкінці липня 2025 року під час боїв на островах Херсонщини Андрій зазнав тяжкого поранення. Попри біль і втрату сил, він намагався самотужки надати собі допомогу. Евакуаційна група була напоготові, але не могла прорватися до нього – ворожі дрони безперервно висіли в небі, а територія перебувала під щільним вогнем. Під час чергових скидів боєприпасів з БпЛА молодший сержант Лукашков Андрій Юрійович загинув. Майже місяць противник не давав можливості забрати його тіло з поля бою.
Андрій свято вірив у перемогу України і планував своє майбутнє у вільній, незалежній країні. Вдома його чекали батьки, чекала дівчина. Він був світлою та життєрадісною людиною. Побратими цінували його за чуйність, щирість, доброту, відкритість та відвагу воїна.
Указом Президента України від 24 лютого 2026 року №184/2026 молодшому сержанту Лукашкову Андрію Юрійовичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
