Олександру 45 років. Родом із Полтавщини. У березні 2023 року пішов до війська добровольцем. Починав стрільцем на Донецькому напрямку. Потім — старший стрілець, стрілець-санітар. Усе в стрілецькому батальйоні. Влітку 2024 року перевівся до бойового батальйону оперативного призначення, пройшов підготовку з тактичної медицини, працював з інструкторами, отримав звання молодшого сержанта і посаду бойового медика.
Коли опинився в окопі, зрозумів — або вчишся, або не виживеш», — розповідає Олександр.
Сьогодні його посада — санітарний інструктор, сержант. Він працює в підрозділі тилового забезпечення, але війна не ділить служби на «тихі» й «небойові». Харківський напрямок, Донецький напрямок — поранення, хвороби, евакуації, госпіталізації. Олександр займається всім: первинний огляд, направлення, супровід лікування, контроль стану після госпіталю.
У мирному житті працював комірником. У нього є родина — дружина і донька. Є й плани після війни. Олександр вже навчається в університеті. Спеціальність — психологія. Каже, що цей досвід ще знадобиться. І на війні, і після неї.
Служба інформації та комунікації 17 Полтавської бригади «Рейд»
