Авіаційний механік екіпажу безпілотних систем. Уже сім років він служить у лавах Національної гвардії України, обравши захист Батьківщини справою свого життя.
Під час запеклих боїв воїн зазнав контузій та осколкового поранення. Момент поранення згадує як ще один свій день народження — снаряд розірвався просто над головою. Тоді життя знову було врятоване дивом і долею.
Найважчим у боях за Роботине, за словами Шамана, стала втрата побратимів.
«На жаль, ідуть найсвітліші, найдобріші, духовно багаті люди», — каже він.
Особливо болісно воїн згадує випадок, коли протягом півтори години намагався реанімувати побратима з перебитою легенею. Попри всі зусилля, боєць загинув. Ці миті назавжди закарбовуються в пам’яті.
Одними з найскладніших у технічному й психологічному плані військовослужбовець називає захід і вихід з позицій. Саме в ці моменти вирішальною є роль командира.
«Я дивився на командира роти — на його рішучість і холоднокровність. За таким командиром хотілося йти», — згадує Шаман.
Він переконаний: успіх на фронті можливий лише за умови системності, чіткої взаємодії та відповідальності кожного — коли підрозділ працює як єдиний механізм.
З ворогом доводилося стикатися на вкрай близькій відстані. Через захоплену радіостанцію гвардійці чули суперечки між російськими військовими, а іноді змушені були навіть перебувати у ворожих бліндажах.
Позивний Шаман боєць отримав за вміння виготовляти саморобні вибухові пристрої — навичку, яка не раз ставала в пригоді в бойових умовах.
Побут на фронті був надзвичайно важким: багнюка по коліно, постійно мокрий одяг, відсутність можливості його висушити. Та, за словами воїна, хворіти просто не було часу — організм мобілізувався, а адреналін тримав на ногах.
У тилу на нього чекали дружина та мама. Саме думки про рідних додавали сил і підтримували бойовий дух.
У бою, попри все, найбільша надія — на побратимів. Від їхніх умінь, сміливості та швидкості рішень часто залежить життя. Вчасно й правильно накладений турнікет не раз рятував поранених, навіть тих, хто вже втрачав свідомість.
Сьогодні Шаман мріє про прості, але найцінніші речі — спокій, родину й дитину, яка народиться та зростатиме у мирній, сильній Україні.
Історія Шамана — це історія тисяч українських воїнів, які щодня тримають наш захист, платячи за майбутнє країни власним здоров’ям і життям побратимів.
Саме завдяки таким людям Україна стоїть і обов’язково переможе.
Група комунікації Південного Одеського ТУ НГУ

