Водій із позивним Грек воює в 1 батальйоні «Ягуар». Після початку повномасштабного вторгнення, він залишив роботу далекобійника в Польщі та повернувся захищати Україну. З часом захотів перевестись у бойову бригаду. Мотивувало те, що бригада «Червона Калина» знищує ворога на найвідповідальніших напрямках і має велику історію.
Зі спогадів Грека про перший бій поблизу Спірного на Донеччині можна скласти окрему книгу. Це розповідь про втрату побратима та пекло, з якого гвардієць зміг вийти живим. З самого ранку окупанти почали штурм українських позицій, намагаючись протиснути оборону з флангів. На початку ворог використовував лише піхоту, яку Грек і його побратим знищували з кулемета. Росіяни посилювали тиск і почали обстріли з мінометів і гранатометів.
Наступного ранку Грек і його побратим готували запасну позицію для кулемета. Їх окупанти обстрілювали з артилерії. Один зі снарядів поцілив у позицію й знищив її. Побратимів гвардійця засипало землею, він почав відкопувати їх. Там він знайшов свого друга-кулеметника, який загинув. У цей же час окупанти задіяли танки, іншу бронетехніку і навіть авіацію.
«Ми мусили відійти з позицій, противник уже почав наступ піхотою й обстрілювати нас із танка. Ми відстрілювались і відійшли до більш безпечного місця. Таким ми його вважали допоки нас не почав обстрілювати ворожий літак. Загалом, штурм тривав три дні, але противник своїх цілей не добився. В цьому бою я отримав контузію, мене евакуювали з поля бою», – розповідає Грек.
Історія гвардійця продовжилась на Запорізькому напрямку під час контрнаступу 2023 року. Він став водієм Хаммера і працював в евакуаційній групі. Він завозив і вивозив бійців на позиції, евакуював поранених.
«Треба бути швидким, маневреним. Страх присутній, але його необхідно тримати під контролем. Усе робити швидко, тримати все під контролем. Коли я завожу або вивожу людей, то проводжу попередній інструктаж. Після заїзду люди розосереджуються, забирають майно. Якщо треба когось забрати, то я забираю й одразу їду. Бувало, що вигрузка та погрузка людей займала в мене не більше хвилини. Це рятує від ворожих обстрілів», – каже Грек.
І сьогодні чоловік може здійснити до п’яти-семи виїздів на добу. Працює і вдень, і вночі. В разі необхідності, пересідає з Хаммера на пікап. Грек підкреслює, що всі поранені, яких він вивозив із позицій, нормально доїхали й отримали необхідну допомогу. Важливим фактором, який впливає на це, він вважає правильно побудовану взаємодію та координацію в батальйоні. Чоловік налаштований рішуче. Говорить, що впевнений у своєму підрозділі і побратимах, а це на війні найголовніше.
Група інформації і комунікації Західного ТУ НГУ
