29-річний хмельничанин Олег Геник – військовослужбовець 36 подільського полку Національної гвардії України. Свій шлях у війську він розпочав у 19 років. Раніше служив у Збройних Силах України, а згодом – у Національній гвардії. Він виконував бойові завдання на Покровському та Костянтинівському напрямках. Один з виходів, який особливо закарбувався в пам’яті нацгвардійця. Гвардійці зайняли позиції на Покровському напрямку і вже наступного дня їх атакували російські окупанти.
Ліг трохи перепочити в бліндажі, а товариш будить і каже, що ззовні хтось є. Я знав, що там нікого не має бути. Росіянин стояв із гранатою і чекав, щоб хтось виглянув. Він закинув нам ту гранату, але не врахував, що нас прикривала стіна, – ділиться спогадами гвардієць.
Під час одного з обстрілів нацгвардієць отримав першу контузію. Міна прилетіла в кількох метрах від нього. Лише диво врятувало нацгвардійця.
За чотири метри від мене влучила міна. Не знаю, як не зачепило. Воронка була серйозна. Після цього почали працювати ворожі дрони – летіло все. Дрони «Молнії» залітали просто в будинок, – розповідає Олег.
Згодом група була змушена перейти до підвалу, де ворог намагався знищити їх за допомогою FPV-дронів.
FPV-дрон чути акустично – він набирає розгін. Я сказав усім приготуватись. Після першого вибуху завалило вхід. Вибратися було нереально. Другий FPV-дрон зробив прохід, через який ми змогли вибратися, – розповідає Олег Геник.
Зараз військовослужбовець проходить реабілітацію, відновлюючись після поранень. Його історія – це приклад витримки, відповідальності та бойового братерства, які щодня демонструють воїни Національної гвардії України, захищаючи незалежність і свободу нашої держави.
Детальніше про історію гвардійця дивіться в сюжеті Суспільне Хмельницький:
Група комунікації Західного ТУ НГУ
