До повномасштабного вторгнення Оксана була маркетологом: запускала таргетовану рекламу, працювала з різними бізнесами. Нині вона – фельдшерка медичного пункту 18-ї Словʼянської бригади Національної гвардії України.
Оксана народилася у місті Золочів Львівської області. Згодом здобула медичну освіту. Коли дівчина доєдналася до військ, а сталося це вже за повномасштабного вторгнення, – отримала псевдо Валькірія.
Зізнається: думала доєднатися до війська ще у 2014 році, та брак життєвого й медичного досвіду змусив відкласти цю ідею. Втім велика війна внесла свої корективи.
Оскільки більшість знайомих Оксани були в Національній гвардії України, дівчина теж вирішила долучитися саме до НГУ. Рідні до її рішення поставилися з розумінням.
Зараз моє завдання – виїжджати на евакуації як місцеві, так і бойові. Далі ми працюємо вже в маніпуляційному кабінеті, де відбувається допомога хлопцям: ми ставимо крапельниці, робимо уколи, надаємо першу невідкладну допомогу», – розповідає Валькірія.
І додає, що інколи допомогу доводиться надавати не лише військовим, а й цивільним. Одного разу екіпаж Валькірії став свідком ДТП, під час якого в одного з пасажирів виникла сильна кровотеча. Та пораненого вдалося врятувати.
Моя порада для цивільних як медика – навчитися користуватися турнікетами та носити їх з собою. Адже ми не знаємо, що буде за 5-10 хвилин – тож кожен має вміти надати допомогу собі та тим, хто поруч», – каже фельдшерка.
Найбільшою мрією Оксани, як і більшості українців, є перемога, життя у мирній країні. А також подорожі – як за кордон, так і Україною.
На жаль, я мало подорожувала навіть по країні. Напевно, якби не служба – я б ніколи не опинилася у Донецькій області. Оскільки я з заходу країни, то більше подорожувала саме там: гори, Карпати… І не знала, що тут, на Донеччині, така красива природа, такі гарні люди», – зазначає Валькірія.
Служба інформації та комунікації 18 Слов’янської бригади
