Інтерв’ю з гвардійцем про випадки насильства під час воєнного стану до Всеукраїнської акції “16 днів проти насильства” - НГУ

З 25 листопада по 10 грудня проходить Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка покликана привернути увагу громадськості до актуальних для суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків.

Протидія насильству, у тому числі домашньому – один із завдань нацгвардійців на деокупованих територіях та в містах, де не ведуться бойові дії. З нагоди Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» військовослужбовець НГУ Денис ділиться своїм досвідом: у складі військового наряду він неодноразово зіштовхувався з вуличним та домашнім насиллям.

– Яким чином Ви отримуєте інформацію про випадки насильства?

На службовий планшет протягом нашого патрулювання надходять повідомлення від громадян про різні правопорушення: бійки, крадіжки, порушення публічної безпеки. Попри те, що в країні війна, зокрема, випадки домашнього насильства нікуди не ділися. Військові наряди, серед інших своїх зобов’язань, оперативно реагують і на такі події.

– Як часто трапляються випадки домашнього насильства і хто переважно є його жертвами?

Інколи ми можемо отримати 2-3 повідомлення про такі випадки за добу. Інколи подружні чвари, у тому числі при дітях, призводять до того, що дружина змушена викликати наряд. Часто доманє насильство відбувається після вживання алкогольних напоїв поодинці чи разом. Рідше – у стані наркотичного сп’яніння.

– Які Ваші дії при виїзді безпосередньо на місце?

Передусім ми обов’язково припиняємо конфлікт мирним шляхом. Уважно вислуховуємо усі сторони, відмічаємо усі деталі, проводимо бесіду. У разі, якщо постраждала особа пише заяву про даний випадок, ми доправляємо порушника до відповідного підрозділу Національної поліції. Але часто жертва не пише заяву, обмежується нашим усним впливом на кривдника. Тому домашній тиран залишається непокараним. Деякі адреси з’являються на планшеті по кілька разів на місяць – є родини, які конфліктують постійно і не продовжують розв’язувати конфлікт у юридичній площині.

– Денисе, як на Ваш погляд, припинити домашнє насильство? Чи принаймні зробити його не таким частим явищем?

Побачивши під час служби безліч людських драм, припускаю: побутові конфлікти були, є і будуть. Одна справа, коли це звичайна сімейна сварка. Але коли з’ясовування стосунків доходить до погроз, до кулаків, до серйозного насилля, дуже складно зупинити конфлікт без сторонньої допомоги. А ще, від цього дуже страждають діти, які ростуть травмованими на все життя після батьківських бійок. Дуже шкода таких діток… Жертви насильства, якщо не здатні розв’язати проблему самостійно, повинні звертатися до соціальних служб, правозахисних громадських організацій, до психологів. Головне – не мовчати про знущання. Ну а ми, Національна гвардія України, згідно з поставленими завданнями, продовжимо і надалі протидіяти насильству, захищати тих, хто потребує допомоги.

Національна гвардія України – це сучасне військове формування з правоохоронними функціями, яке забезпечує безпеку держави та її громадян.

Від admin

Перейти до вмісту