Добровольці – гвардійці, які вже під час війни навчилися управляти дронами. Як вони не дають прориватися ворогу? Якими бачать з висоти зруйновані села на Харківщині? Яку техніку росіян знищили ФПВ та що бійців мотивує боротися нашу свободу щодня? Дізнавалися журналісти національного телеканалу «Ми – Україна».
Всі троє героїв сюжету пішли служити на самому початку повномасштабного вторгнення. До великої війни, жодного разу дрона в руках не тримали.
«Я хотів фільмувати замки, але на дрон не було грошей. Тому перший дрон з’явився перед Харківським контрнаступом. Зараз з’явилося багато дронів і вони різні, але ми знімаємо інше – ми знімаємо екшн», – розповідає гвардієць на позивний Том.
Цей екіпаж пройшов разом харківський контрнаступ, Серебрянські ліси та зараз разом на Куп’янщині. Підбили не один танк та розвалили не один бліндаж окупантів, а от мріють про «велику рибу».
«Для мене – Тор або Сонцепек. Сонцепек, тому що це дуже жирна ціль, і вони дуже кошмарять піхоту, тому треба вразити якнайперше», – говорить один з членів екіпажу.
Діляться, зараз на Куп’янському напрямку вже не просто.
«Не очікували нашої роботи, ми їх покошмарили добряче. Зараз вони все затягнули РЕБами, дуже сильні РЕБи. Так що ми зараз шукаємо шляхи протидії цьому», – розповідає Микита та на запитання журналістів, а чи знайдуть гвардійці такі шляхи, рішуче відповідає: «Звісно, це лише питання часу!»
Їхня головна задача – прикрити нашу піхоту і не давати російській прориватися вперед.
На питання чи уявляють бійці цю війну без дронів, гвардієць щиро говорить.
«Ну ми її відчували, тому уявити можна, але чи уявити наш спротив без дронів – ні. Ми були б далеко за Дніпром зараз», – говорить Том.
Робота самого екіпажу на передовій не можлива без fpv-дронів.
«90% – це треба зібрати дрони, налаштувати, прошити, зарядити батарейки, десь взяти детонатори для вибухівки, десь взяти тут саму вибухівку, щоб вона була безпечна для екіпажів, які її споряджають. І це все мають бути люди, які не входять до складу самого екіпажу», – говорить Микита.
Всі троє бійців – добровольці, з Харківщини, пішли захищати рідну землю, коли сюди прийшли загарбники.
«У нас спільна мета і ми повинні її притримуватись і крокувати вперед. А для цього ми повинні бути одним механізмом. Одним великим сильним українцем!», – резюмує командир екіпажу на позивний Том.
Відділення інформації та комунікації Східного Харківського ТУ НГУ
